”крањнське сусп≥льство —поконв≥к≥в украњнське сусп≥льство, ¤к ≥ будь-¤ке ≥нше сусп≥льство, було неоднор≥дним. ” стародавн≥ часи племена, що засел¤ли украњнськ≥ земл≥, складалис¤ з в≥льних, вожд≥в ≥ раб≥в. ¬ожд¤ми зазвичай обирали багатих, бо т≥ могли викуповувати полонених. « початком —ередньов≥чч¤ сх≥днословТ¤нськ≥ племена стали засновувати своњ державн≥ утворенн¤. ¬загал≥, у —ередн≥ в≥ки населенн¤ ”крањни под≥л¤лос¤ на кн¤з≥в, бо¤р, дружинник≥в, м≥щан, сел¤н, холоп≥в. ” новий час в украњнському сусп≥льств≥ було вже ч≥тко сформовано три стани: духовенство (христи¤нськ≥ св¤щеники), двор¤нство (кн¤з≥, магнати, шл¤хта), плебс (сел¤ни, м≥щани). ¬теча сел¤н у степи в≥д пан≥в призвела до по¤ви ще й четвертого стану ≠Ц козацтва. « розвитком науково-техн≥чного прогресу м≥щанство розд≥лилос¤ на прошарки: буржуаз≥¤ (п≥дприЇмц≥), пролетар≥ат (роб≥тники), ≥нтел≥генц≥¤ (науковц≥, вчител≥, митц≥). —еред плебсу ≥снували також злидар≥. ѕ≥сл¤ приходу до влади б≥льшовик≥в двор¤нство ≥ буржуаз≥¤ ¤к класи припинили своЇ ≥снуванн¤. «ам≥сть них пан≥вною верствою населенн¤ стала верх≥вка ¬серос≥йськоњ комун≥стичноњ парт≥њ (б≥льшовик≥в), ¤ку п≥зн≥ше було перейменовано на  омун≥стичну парт≥ю –ад¤нського —оюзу. —учасне сусп≥льство ”крањни можна под≥лити на чотири стани: Ђгораї, Ђосноваї, Ђрезервї ≥ Ђболотої. Ђ√ораї ≠Ц це соц≥альний стан сусп≥льства, ¤кий виконуЇ певну роботу, але отримуЇ в≥д нењ прибуток, що на пор¤дки перевищуЇ соб≥варт≥сть самоњ роботи. ƒо Ђгориї належать велика та середн¤ буржуаз≥¤, представники державноњ влади, к≥но, шоу-б≥знесу, тобто ол≥гархи. ÷≥ класи дають сусп≥льству набагато менше, н≥ж забирають у нього. ¬они Ї експлуататорами трудового народу ≠Ц Ђосновиї. Ђќсноваї ≠Ц це головний соц≥альний стан сусп≥льства, що виробл¤Ї засоби, необх≥дн≥ дл¤ його ≥снуванн¤, отримуЇ за свою роботу прибуток, близький до соб≥вартост≥ самоњ роботи, ≥ живе за власний кошт. ƒо основи належать др≥бна буржуаз≥¤, ≥нтел≥генц≥¤, пролетар≥ат, сел¤нство. ¬с≥ ≥нш≥ класи залежать в≥д Ђосновиї. Ђ–езервї ≠Ц соц≥альний стан сусп≥льства, ¤кий не може працювати через навчанн¤, малий чи похилий в≥к, стан здоровТ¤, ≥нвал≥дн≥сть. ¬ин¤тком Ї т≥, що сам≥ заробл¤ють соб≥ на житт¤ супереч цим обставинам. ¬они можуть належати до Ђосновиї або Ђгориї. ЂЅолотої ≠Ц це найнижчий соц≥альний стан сусп≥льства, ¤кий живе за його рахунок ≥ не приносить йому майже н≥¤коњ корист≥ або б≥льше приносить шкоди, н≥ж корист≥ (при цьому представники цього стану Ї працездатними). ƒо Ђболотаї належать духовенство, злочинц≥, дармоњди, пов≥њ, шпана, ус≥л¤кий збр≥д ≥ та частина пролетар≥ату й сел¤нства, ¤ка живе за рахунок оточуючих, а св≥й зароб≥ток витрачаЇ на алкоголь, наркотики, азартн≥ ≥гри, розпутне житт¤. ¬ин¤тком Ї ж≥нки, ¤к≥ перебувають у шлюб≥, виконуючи роль берегинь домашнього вогнища, ≥ не шкод¤ть сусп≥льству. ¬они належать чи до Ђосновиї, чи до Ђгориї. —оц≥альн≥ процеси в украњнському сусп≥льств≥ можна про≥люструвати за допомогою геосхематичноњ модел≥. ” ц≥й модел≥ на основ≥ стоњть гора, а п≥д основою ≠Ц болото. ¬ основ≥ Ї спец≥альна ¤ма ≠Ц резерв. «астар≥л≥ рештки основи надход¤ть до ц≥Їњ ¤ми, а виход¤ть з нењ нов≥ покол≥нн¤, ¤к≥ в залежност≥ в≥д характеру, вихованн¤, навколишнього св≥ту потрапл¤ють до Ђосновиї, Ђгориї або Ђболотаї. ќснова служить опорою дл¤ вс≥Їњ модел≥, але при цьому знаходитьс¤ п≥д подв≥йним пресингом. «низу вона вТ¤зне у нест≥йкому болот≥, а зверху на нењ тисне велика гора. ” сусп≥льств≥ все так само. « одного боку Ђосновуї експлуатуЇ Ђгораї, а з ≥ншого заважаЇ жити Ђболотої. √еосхематична модель також в≥рно в≥дображаЇ перех≥д ≥з одного стану в ≥нший. якщо в≥д гори в≥дламати кам≥нь ≥ з≥штовхнути його вниз, в≥н впаде на нижчий ¤рус гори, на основу або нав≥ть потрапить у болото п≥д д≥Їю сили т¤ж≥нн¤. Ќазад на гору цей самий кам≥нь зат¤гнути т¤жче. ƒл¤ цього потр≥бна сила, б≥льша в≥д сили т¤ж≥нн¤ ≥ терт¤ разом. якщо цей кам≥нь знаходитьс¤ в болот≥, його спочатку треба вит¤гнути зв≥дти, долаючи оп≥р тр¤совини ≥ знову ж таки сили т¤ж≥нн¤. ” сусп≥льств≥ з Ђгориї, Ђосновиї, Ђрезервуї досить легко перейти у болото. Ќатом≥сть, п≥дн¤тт¤ з Ђболотаї на Ђосновуї, а з Ђосновиї на Ђгоруї (прост≥ше кажучи, з гр¤з≥ в кн¤з≥) дуже важко. « усього вище сказаного зробимо висновок. Ђќсноваї ≠Ц джерело ≥снуванн¤ сусп≥льства, Ђрезервї ≠Ц його минуле ≥ майбутнЇ, а Ђгораї ≥ Ђболотої ≠Ц два паразитичних стани, р≥вн≥ за значенн¤м ≥ протилежн≥ за знаками. ЂЅолотої ≠Ц це л≥в≥ паразити, Ђгораї ≠Ц прав≥ паразити. ƒл¤ того, щоб житт¤ в ”крањн≥ зм≥нилос¤ на краще, њх потр≥бно позбутис¤, але ¤к? «г≥дно з теор≥Їю конвергенц≥њ, ¤кщо дв≥ протилежн≥ сили з≥штовхнути м≥ж собою, п≥сл¤ довгоњ боротьби вони самол≥кв≥дуютьс¤, а протир≥чч¤ м≥ж ними зникнуть. Ќаприклад, ¤кщо два однакових камен≥ терти м≥ж собою, обоЇ вони колись з≥трутьс¤ в порох. ўе один приклад: ¤кщо до позитивно зар¤дженоњ кульки п≥днести кульку, зар¤джену так само, але негативно, обидв≥ кульки перетвор¤тьс¤ на електронейтральн≥. —правд≥, р≥внод≥йна двох сил, р≥вних за модул¤ми ≥ протилежних за знаками, дор≥внюЇ нулю. ќтже, щоб вир≥шити проблеми соц≥альноњ несправедливост≥, треба посилити протир≥чч¤ м≥ж Ђгороюї ≥ Ђболотомї так, щоб вони розпочали м≥ж собою смертельну боротьбу. ¬≥дома приказка говорить: Ђƒоки двоЇ свар¤тьс¤, трет≥й задовольнитьс¤ њхн≥м маЇткомї. «несилен≥ боротьбою, Ђгораї ≥ Ђболотої будуть поглинут≥ Ђосновоюї. ѕод≥бне було у 1917 роц≥. «гадаЇмо, що Ђроб≥тнича ≥ сел¤нськаї „ервона арм≥¤ утворювалас¤ насамперед ≥з Ђболотаї. ѕроте по зак≥нченню в≥йни р≥вн≥сть у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ так ≥ не настала, тому що Ђболотої ви¤вилос¤ набагато могутн≥шим за Ђгоруї ≥ зам≥сть того, щоб л≥кв≥дуватис¤ разом ≥з нею, встановило у держав≥ тотал≥тарний режим. –епрес≥њ, колектив≥зац≥ю, голодомор проводили колишн≥ вих≥дц≥ з Ђболотаї ≠Ц граб≥жник≥в, каторжан, дармоњд≥в, що пот≥м були возвеличенн≥ рад¤нською владою. ¬ ”крањн≥ також можна зд≥йснити под≥бне. ћи близьк≥ до революц≥йноњ ситуац≥њ, за ¤коњ влада не може жити по-старому, а народ не хоче. ƒедал≥ б≥льшоњ чисельност≥ набираЇ Ђболотої ≠Ц частина людського потенц≥алу крањни, що марно пропадаЇ або йде люд¤м на шкоду. якщо обТЇднати цю пропащу силу ≥ направити у потр≥бному напр¤мку, можна дос¤гти небачених результат≥в. “ак зван≥ покидьки сусп≥льства, ≥дучи за вождем, ¤кий зможе обТЇднати њх заради ≥дењ, стануть до боротьби з≥ владою. ўоб ц¤ боротьба була усп≥шною ≥ не мала таких траг≥чних насл≥дк≥в, ¤к у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ, очолювати њњ мають вих≥дц≥ з Ђосновиї, ¤к≥ не ставитимуть своњ ≥нтереси вище сусп≥льних ≥ зможуть на час революц≥њ утворити тимчасовий ур¤д. якщо ж Ђболотої подолаЇ Ђгоруї ≥ само захоче встановити свою владу, вожд≥ революц≥њ мають вчасно згуртувати Ђосновуї на боротьбу з ним.  оли у геосхематичн≥й модел≥ закипить болото, почнетьс¤ тр¤стись основа, а в≥д цього обвалитьс¤ гора. “ак модель стане однор≥дною. ¬ реальному сусп≥льств≥ можливий аналог≥чний процес. “ож спод≥ватимемос¤, що в≥н колись в≥дбудетьс¤.