ѕлан побудови ≥деальноњ держави

ѕлан побудови ≥деальноњ держави

†† ”крањна входить у двадц¤тку найбагатших держав св≥ту за всезагальним потенц≥алом. Ќайб≥льша у ™вроп≥ територ≥¤, вих≥д у в≥дкрите море, родюч≥ ірунти, велик≥ поклади камТ¤ного та зал≥зноњ руди. ÷е ще не вс≥ багатства, ¤к≥ Ї у наш≥й крањн≥. ѕроти це не дуже в≥дчутно. ”крањнц≥ мають низку проблем:

†††† ≠Ц в≥дсутн≥сть справжньоњ демократ≥њ;

†††† ≠Ц низький р≥вень ¬¬ѕ та пост≥йна ≥нфл¤ц≥¤;

†††† ≠Ц поширен≥сть так званоњ Ђзарплати в конвертахї, що порушуЇ права роб≥тник≥в;

†††† ≠Ц концентрац≥¤ влади та кап≥талу в руках невеликоњ групи ос≥б;

†††† ≠Ц висока корупц≥¤;

†††† ≠Ц житлов≥ проблеми;

†††† ≠Ц численн≥ порушенн¤ прав людини та фактична безкарн≥сть чиновник≥в, правоохоронц≥в, судд≥в;

†††† ≠Ц комерц≥ал≥зац≥¤ осв≥ти ≥ медицини;

†††† ≠Ц забрудненн¤ навколишнього середовища;

†††† ≠Ц спов≥льнений розвиток науки ≥ техн≥ки тощо.

†††† ÷≥ проблеми можна вир≥шити, ¤кщо перебудувати ”крањну на засадах приведеного нижче Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї. ÷ей план м≥стить р¤д соц≥ал-демократичних реформ, спр¤мованих на створенн¤ в ”крањн≥ справедливого ≥ заможного сусп≥льства, ≥ складаЇтьс¤ з двох програм ≠Ц пол≥тичноњ та соц≥альноњ. ѕол≥тична програма м≥стить реформи державного устрою, правоохоронноњ та судовоњ системи. —оц≥альна програма складаЇтьс¤ з реформ у галуз¤х економ≥ки, еколог≥њ, осв≥ти, транспорту та комун≥кац≥й, охорони здоровТ¤, культури та ≥н. ” к≥нц≥ —оц≥альноњ програми поданий пор¤док та спос≥б проведенн¤ реформ.

ѕќЋ≤“»„Ќј ѕ–ќ√–јћј

I. «ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

÷ей розд≥л пол≥тичноњ програми вм≥щаЇ себе основн≥ засади, на ¤ких маЇ ірунтуватис¤ державний устр≥й ”крањни.

1. «ам≥на парламентсько-президентську республ≥ку президентською.

ƒана реформа потр≥бна дл¤ того, тому що дом≥нуванн¤ при влад≥ президента над парламентом породжуЇ б≥льш ефективне управл≥нн¤ державою.

2. «ам≥на кап≥тал≥зму на соц≥ал≥зм.

ап≥тал≥стична пол≥тична система Ї несправедливою по в≥дношенню до труд¤щих. ¬она Ї причиною концентрац≥њ великого кап≥талу у невеликоњ групи ос≥б. «а кап≥тал≥зму багато грошей маЇ не той, хто б≥льше працюЇ, а той, хто вм≥Ї шл¤хом вдалих ман≥пул¤ц≥й та управл≥нн¤ примножувати св≥й кап≥тал без особливоњ корист≥ дл¤ сусп≥льства. Ќаприклад, к≥ноактор, зн¤вшись в еп≥зодичн≥й рол≥, заробить на пор¤дки б≥льше, н≥ж роб≥тник, що важко працюЇ роками.

†† «верн≥ть увагу! ƒехто полюбл¤Ї аг≥тувати людей проти соц≥ал≥зму, сси лаючись на —–—–, стал≥нськ≥ репрес≥њ, голодомор, деф≥цит та ≥нше, мовл¤в, ми вже при цьому були ≥ бачили, що з цього вийшло. ѕроте це не Ї в≥рним. ¬ —–—– не було справжнього соц≥ал≥зму. ¬≥н був лише на папер≥. –ад¤нський —оюз, ¤к ≥ вс≥ крањни псевдосоц≥ал≥стично табору, був тотал≥тарною державою, а тотал≥таризм ≥ соц≥ал≥зм не можна ототожнювати н≥ в ¤кому раз≥.

3. –озширенн¤ демократ≥њ.

†† ” нас демократ≥¤ переживаЇ не найкращ≥ часи. Ќарод не маЇ можливост≥ контролювати владу, суттЇво впливати на х≥д державних справ, висувати своњх, народних кандидат≥в до орган≥в влади. ƒетальн≥ше про дану реформу написано у наступному розд≥л≥.

4. ѕрийн¤тт¤ новоњ конституц≥њ та закон≥в.

†† —учасне наше законодавство м≥стить багато прогалин, неточностей ≥ систематично порушуЇтьс¤. ƒл¤ того, щоби перебудувати ”крањну за цим планом, зм≥нити потр≥бно законодавчо закр≥пити. ƒл¤ цього нам потр≥бн≥ нов≥ конституц≥¤ та закони.

5. «м≥на адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою ”крањни:

а) обТЇднати област≥ у б≥льш≥ територ≥альн≥ одиниц≥ ≠Ц крањ;

б) зам≥сть сучасних областей ввести менш≥ област≥;

в) зн¤ти з м≥ст ињв та —евастополь особливий статус.

†† ƒана реформа потр≥бна дл¤ того, щоб ефективн≥ше зд≥йснювати управл≥нн¤ державою ≥ контролювати виконанн¤ закон≥в та додержанн¤ прав людини ≥ громад¤нина.

6. «ам≥на старих орган≥в влади новими:

а) по вертикал≥ под≥л орган≥в влади на центральн≥, крайов≥, обласн≥, районн≥, м≥ськ≥, с≥льськ≥, п≥дприЇмницьк≥;

б) по горизонтал≥ ≠Ц на законодавчий, загальн≥, галузев≥, в≥йськов≥, сл≥дч≥, правозахисн≥, судов≥.

†† ћета ц≥Їњ реформи зб≥гаЇтьс¤ з метою попередньоњ. ƒержав≥ потр≥бна ч≥тка розмежован≥сть м≥ж вертикаллю та горизонталлю влади.

7. —касуванн¤ недоторканност≥ ус≥х посадових ос≥б.

†† ¬иправданн¤ та обірунтуванн¤ недоторканност≥ Ї безглуздими. ÷ей прив≥лей в≥ддал¤Ї владу в≥д народу ≥ дозвол¤Ї високопосадовц¤м вчин¤ти будь-¤к≥ злочини у раз≥, ¤кщо парламент не дасть згоди на њх покаранн¤. Ќав≥ть ¤кщо така згода буде одержана, злочинець за цей час встигне утекти.

8. ƒострокове припиненн¤ повноваженн¤ ус≥х посадових ос≥б при визнанн≥ њх винними у скоЇнн≥ крим≥нального злочину† або у де¤ких випадках ≠Ц ≥ншого правопорушенн¤.

†† ѕравопорушник н≥ в ¤кому раз≥ не повинен бути при влад≥. ћ≥сце злочинц¤ ≠Ц у виправних закладах. ¬лада не маЇ бути прикритт¤м дл¤ правопорушник≥в.

9. ƒострокове припиненн¤ повноваженн¤ посадових ос≥б у раз≥ набутт¤ ними пенс≥йного в≥ку.

†† ÷¤ реформа маЇ природн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ по¤сненн¤. ћозок, ¤к ≥ весь орган≥зм, з роками починаЇ стар≥ти ≥ втрачати своњ властивост≥. Ћ≥тн≥ люди менш схильн≥ до тверезоњ оц≥нки ситуац≥њ, що не Ї сум≥сним ≥з зайн¤тт¤м в≥дпов≥дальних посад. ѕол≥тик, чиновник або судд¤ з набутт¤м пенс≥йного в≥ку повинен ≥ти у в≥дставку.

10. ¬≥дстороненн¤ посадових ос≥б в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в п≥д час веденн¤ сл≥дства, ¤кщо вони Ї св≥дками, потерп≥лими або п≥дозрюваними у скоЇнн≥ злочину.

†† «ац≥кавлена особа, що перебуваЇ на кер≥вн≥й посад≥, може вплинути на х≥д розсл≥дуванн¤, повернути х≥д сл≥дства у потр≥бний дл¤ нењ б≥к, перешкоджаючи правосуддю. ƒана реформа дозволить не допускати такого.

11. «аборона посадовц¤м об≥ймати ≥нш≥ посади.

ожен чиновник чи пол≥тик повинен виконувати лише ту роботу, ¤ка визначаЇтьс¤ законом дл¤ його посади. —ум≥щенн¤ посад Ї елементом частковоњ узурпац≥њ влади.

12. ѕосадова особа чи пол≥тик не повинна бути старшою в≥д пенс≥йного в≥ку.

ќбірунтуванн¤ ц≥Їњ статт≥ м≥ст¤тьс¤ у статт≥ 9 цього розд≥лу.

II. ƒ≈ћќ –ј“≤я.

÷ей розд≥л ум≥щаЇ реформи, спр¤мован≥ на розширенн¤ демократ≥њ.

1. «д≥йсненн¤ демократ≥ю за допомогою вибор≥в, референдум≥в, народних збор≥в, колег≥альних нарад. (ќсобливих по¤снень не потребуЇ)

2. ѕод≥л вибор≥в та референдум≥в за територ≥Їю на:

а) всеукрањнськ≥;

б) крайов≥;

в) обласн≥;

г) районн≥;

д) м≥ськ≥ (с≥льськ≥);

е) вуличн≥;

ж) п≥дприЇмницьк≥.

3. ѕод≥л вибор≥в та референдум≥в за специф≥кою на:

а) загальн≥

Ц законодавч≥ референдуми (приймають закони)

Ц р≥шаючи референдуми (голосують за чи проти р≥шенн¤ органу влади, тим самим його скасовуючи чи затверджуючи та ≥н.)

Ц вибори гетьмана, народних депутат≥в, генерал-губернатор≥в, мер≥в, бургом≥стр≥в, старост тощо;

б) спец≥альн≥ (сел¤нськ≥, л≥карськ≥, в≥йськов≥, учн≥вськ≥ ≥ т. п.).

4. ѕроведенн¤ загальних всеукрањнських вибор≥в та референдум≥в пр¤мим таЇмним голосуванн¤м громад¤н ”крањни, що мають повну д≥Їздатн≥сть (¤ка маЇ визначатис¤ не за в≥ковим, а за осв≥тн≥м принципом).

5. ѕроведенн¤ м≥сцевих вибор≥в та референдум≥в за тими ж самими правилами з урахуванн¤м вимог щодо м≥сц¤ проживанн¤ виборц¤.

6. ѕроведенн¤ спец≥альних вибор≥в та референдум≥в за тими ж правилами з урахуванн¤м роду д≥¤льност≥ та обс¤гу осв≥ти виборц¤.

III. «ј ќЌќƒј¬„ј ¬Ћјƒј

†† ÷ей розд≥л м≥стить реформи законодавчоњ влади ”крањни.

1. «д≥йсненн¤ законодавства безпарт≥йним однопалатним парламентом ≠Ц «аконодавчими зборами.

†† Ѕагатопарт≥йн≥сть парламенту розколюЇ державу ≥ викликаЇ протисто¤нн¤ у влад≥ пол≥тичних сил. ѕотр≥бно, щоби пол≥тичн≥ парт≥њ були на одному р≥вн≥ з ус≥ма ≥ншими сусп≥льними орган≥зац≥¤ми ≥ не мали над ними прив≥лењв. ѕарламент маЇ формуватис¤ за територ≥альним, а не парт≥йним принципом.

2. ќбирати парламент через кожних 2 роки на загальних виборах по мажоритарн≥й виборч≥й систем≥.

—короченн¤ терм≥ну, на ¤кий обираЇтьс¤ парламент ≠Ц шл¤х до ширшоњ демократ≥њ ≥ част≥шого оновленн¤ влади, недопущенн¤ пост≥йного закр≥пленн¤ њњ за конкретними особами. ћажоритарна виборча система маЇ зам≥нити пропорц≥йну, бо парт≥йний парламент зам≥нюЇтьс¤ безпарт≥йним.

3. ѕроведенн¤ парламентських вибор≥в у три стад≥њ:

а) спочатку мешканц≥ кожноњ вулиц≥ ”крањни обирають кандидата в депутати в≥д своЇњ вулиц≥;

б) пот≥м населенн¤ кожного м≥ста (села) ”крањни на загальний м≥ських (с≥льських) виборах обирають кандидат≥в у депутати в≥д свого м≥ста (села) з числа кандидат≥в, обраних на стад≥њ а) (њх к≥льк≥сть маЇ залежати в≥д населенн¤ м≥ста (села));

в) п≥сл¤ цього населенн¤ кожного району ”крањни обираЇ одного депутата в≥д свого району на загальних районних виборах з числа кандидат≥в, обраних на стад≥њ б).

††††† “акий принцип обранн¤ парламенту полегшить можлив≥сть простим люд¤м балотуватис¤ у депутати «аконодавчих збор≥в, ¤кщо вони бажатимуть залучитис¤ до законодавчоњ д≥¤льност≥.

4. Ќародним депутатом ”крањни маЇ бути т≥льки не старший в≥д пенс≥йного в≥ку громад¤нин ”крањни, що маЇ повну д≥Їздатн≥сть, волод≥Ї украњнською мовою ≥ проживаЇ в ”крањн≥ останн≥ 10 рок≥в.

†“ут ≥ дал≥, де йдетьс¤ про зб≥льшенн¤ строку проживанн¤ на територ≥њ ”крањни, дане обмеженн¤ спр¤моване на те, аби обмежити доступ до влади колишн≥х ≥ноземц≥в, що лише недавно набули украњнського громад¤нства. Ћюдина повинна тривал≥ший час прожити на ”крањн≥, щоби стати справжн≥м украњнцем. Ћише тод≥ вони зможе долучатис¤ до державних справ.

5. ѕор¤док проведенн¤ першоњ сес≥њ «аконодавчих збор≥в:

а) першу сес≥ю парламенту в≥дкриваЇ ≥ веде √етьман (зараз перше зас≥данн¤ парламенту в≥дкриваЇ найстарший за в≥ком депутат, а це суперечить засадам р≥вност≥ ≥ Ї в≥ковою дискрим≥нац≥Їю);

б) √етьман зачитуЇ прис¤гу, п≥д ¤кою депутати мають п≥дписатис¤;

в) депутати обирають з≥ свого складу сп≥кера (голову «аконодавчих збор≥в);

г) сп≥кер продовжуЇ вести перше зас≥данн¤ парламенту, зам≥сть √етьмана.

6. ѕарламент призначаЇ законодавч≥ та всеукрањнський загальний р≥шаючий референдум про переобранн¤ √енерального народного трибуна.

7. ѕраво законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи повинен мати кожен громад¤нин ”крањни, що проживаЇ на њњ територ≥њ останн≥ 5 рок≥в ≥ маЇ повну загальну середню осв≥ту ≥ повну д≥Їздатн≥сть.

†† Ќин≥ право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи належить лише президенту, народним депутатам, м≥н≥страм. ÷е позбавл¤Ї народ можливост≥ висловити власн≥ думки стосовно того, ¤кими мають бути закони. ƒана реформа надасть можлив≥сть бути законотворц¤ми майже всього народу.

8. «аконодавчий процес проводити в такому пор¤дку:

а) автор вносить св≥й законопроект до «аконодавчих збор≥в;

б) депутати ознайомлюютьс¤ з≥ зм≥стом законопроект≥в, обираючи найдоц≥льн≥ш≥;

в) в≥д≥бран≥ законопроекти виставл¤ютьс¤ на законодавчий референдум (методи частого ≥ швидкого† проведенн¤ референдум≥в маЇ визначатис¤ спец≥ально прийн¤тим законом про референдуми);

г) законопроекти, ¤ким √етьман або √енеральний народний трибун надав статус нев≥дкладних, винос¤тьс¤ на законодавчий референдум позачергово ≥ в обовТ¤зковому пор¤дку;

д) народ ухвалюЇ закони б≥льш≥стю голос≥в на законодавчому референдум≥;

е) прийн¤тий народом закон п≥дписуЇ ≥ публ≥куЇ сп≥кер;

ж) закон набуваЇ чинност≥ на 10 день п≥сл¤ оприлюдненн¤, ¤кщо в ньому не вказано часу, з ¤кого в≥н набуваЇ д≥йсност≥ (закон маЇ набувати чинност≥ не ран≥ше в≥д його оприлюдненн¤!)

9. «акони скасовуютьс¤ лише на законодавчому референдум≥.

10. ¬несенн¤ зм≥н до онституц≥њ ≥ прийн¤тт¤ новоњ конституц≥њ маЇ ухвалювати законодавчий референдум, призначений «аконодавчими зборами за поданн¤м третини народних депутат≥в, сп≥кера, √етьмана або √енерального народного трибуна. «аконопроект про внесенн¤ зм≥н до онституц≥њ виставл¤Їтьс¤ на «аконодавчий референдум за згодою не менш н≥ж ²/₃ депутат≥в, а проект новоњ онституц≥њ ≠Ц не менш ¤к ³/₄ депутат≥в.

11. Ќародн≥ депутати Ї посадовими особами, тому на них маЇ розповсюджуватис¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї

12. якщо ¤кийсь депутат достроково припинив своњ повноваженн¤, то жител≥ району, ¤кий в≥н представл¤в, мають на його м≥сце обрати нового депутата.

IV√Ћј¬ј ƒ≈–∆ј¬»

” цьому розд≥л≥ наведений пор¤док обиранн¤ та основн≥ повноваженн¤ глави держави.

1. √етьман (чолов≥к) або ѕерша Ћед≥ (ж≥нка) ”крањни Ї главою держави ≥ виступаЇ в≥д њњ ≥мен≥. (јналог≥чно посад≥ президента)

2. √етьман (або ѕерша Ћед≥) Ї гарантом державного суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни.

3. √етьман Ї головним серед загальних центральних орган≥в виконавчоњ влади ”крањни.

4. √етьман обираЇтьс¤ кожн≥ 5 рок≥в загальними виборами у 6 стад≥й:

а) стад≥¤ вибору кандидат≥в в≥д вулиць;

б) стад≥¤ вибору кандидат≥в в≥д м≥ст (с≥л);

в) стад≥¤ вибору кандидат≥в в≥д район≥в;

г) стад≥¤ вибору кандидат≥в в≥д областей;

д) стад≥¤ вибору кандидат≥в в≥д крањв;

е) всеукрањнськ≥ загальн≥ вибори √етьмана ”крањни з числа кандидат≥в в≥д крањв.

ƒана реформа дозволить надати можлив≥сть балотуватис¤ на посаду глави держави б≥льшому числу бажаючих.

5. √етьманом може бути не старший в≥д пенс≥йного в≥ку громад¤нин ”крањни, що прожив на њњ територ≥њ останн≥ 15 рок≥в, волод≥Ї украњнською мовою, маЇ: вищу осв≥ту, трудовий стаж у 10 рок≥в або досв≥д пол≥тичноњ д≥¤льност≥ у 3 роки.

ƒана реформа дозвол¤Ї зам≥нити дискрим≥нац≥йний ≥ принизливий в≥ковий ценз на осв≥тн≥й або стажовий. ¬≥дпов≥дн≥сть посад≥ √етьмана повинна визначатис¤ за р≥внем осв≥ти, трудовим стажем або досв≥дом пол≥тичноњ д≥¤льност≥, але н≥ в ¤кому раз≥ не за в≥ком, ¤к воно Ї зараз.

6. √етьман не може займати цю посаду б≥льш н≥ж 15 рок≥в.

7. √етьман за згодою √енерального народного трибуна призначаЇ ѕремТЇр-м≥н≥стра ”крањни, гетьманських радник≥в, генерала Ќародноњ √вард≥њ ”крањни, √енерального прокурора ”крањни.

8. √етьман затверджуЇ на посад≥ сп≥кера, обраних народом крайових генерал-губернатор≥в, м≥н≥стр≥в, √енерального трибуна, верховного суддю.

9. √етьман може зв≥льн¤ти з посади будь-¤ких посадових ос≥б, кр≥м √енерального трибуна, сп≥кера, народних депутат≥в, судд≥в.

10. √етьман може виконувати обовТ¤зки м≥н≥стр≥в, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, маЇ право вето на вс≥ р≥шенн¤ цих орган≥в. …ого р≥шенн¤ мають вищу юридичну силу над р≥шенн¤м м≥н≥стр≥в ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. √етьман маЇ право подавати апел¤ц≥ю на р≥шенн¤ будь-¤ких суд≥в ”крањни.

ƒана статт¤ рекомендуЇ зм≥цненн¤ повноважень глави держави, бо у сильн≥й крањн≥ повинна бути сильна влада.

11. √етьман може призначати р≥шаюч≥ референдуми стосовно переобранн¤ судд≥в, проведенн¤ дострокових парламентських вибор≥в.

12. √етьман може призначати всеукрањнськ≥ загальн≥ р≥шаюч≥ референдуми про зм≥ну територ≥њ ”крањни, визнанн¤ ≥ноземних держав, наданн¤ украњнським земл¤м автоном≥њ, ратиф≥кац≥ю та денонсац≥ю м≥жнародних договор≥в, вх≥д у м≥жнародн≥ союзи та вих≥д з них.

13. √етьман може надавати де¤ким законопроектам статус нев≥дкладних.

14. √етьман Ї верховним головнокомандувачем ”крањнськоњ Ќародноњ √вард≥њ.

15. Ќа гетьмана поширюютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

16. ” раз≥ дострокового припиненн¤ √етьманом повноважень його обовТ¤зки виконуЇ премТЇр-м≥н≥стр ”крањни.

V. «ј√јЋ№Ќј ¬» ќЌј¬„ј ¬Ћјƒј

” цьому розд≥л≥ розписуютьс¤ повноваженн¤ та пор¤док обранн¤ орган≥в виконавчоњ влади, що займаютьс¤ загальними державними справами.

††††††††† 1. √оловою ур¤ду ≥ заступником √етьмана Ї ѕремТЇр-м≥н≥стр, ¤кого в≥н призначаЇ.

††††††††† 2. Ќа ѕремТЇр-м≥н≥стра поширюютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I та статт≥ 5 розд≥лу IV ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

††††††††† 3. ѕремТЇр-м≥н≥стр маЇ право зв≥льн¤ти вс≥х посадових ос≥б, кр≥м √етьмана, √енерального народного трибуна, сп≥кера, депутат≥в, судд≥в, та ветувати њхн≥ р≥шенн¤ за згодою √етьмана.

††††††††† 4. ѕремТЇр-м≥н≥стр сл≥дкуЇ за виконанн¤м вс≥х гетьманських наказ≥в, п≥дписуЇ в≥д ≥мен≥ √лави держави документи, ¤кщо в цьому Ї потреба.

††††††††† 5. √олова ур¤ду виконуЇ вс≥ обовТ¤зки √етьмана у раз≥ дострокового припиненн¤ ним повноважень до обранн¤ нового √лави держави.

††††††††† 6. рањ, област≥, райони, м≥ста, села очолюють в≥дпов≥дно генерал-губернатори, губернатори, мери, бургом≥стри, старости, обран≥ населенн¤м заданоњ територ≥альноњ одиниц≥ на 5 рок≥в за тим самим принципом, що ≥ √етьман, але у в≥дпов≥дну меншу к≥льк≥сть стад≥й.

††††††††† 7. ћ≥сцевих гол≥в стосуютьс¤ також вимоги до √етьмана та ѕремТЇр-м≥н≥стра з де¤кими уточненн¤ми щодо терм≥ну проживанн¤ у задан≥й територ≥альн≥й одиниц≥ та зменшенн¤ стажового цензу дл¤ тих, хто не маЇ вищоњ осв≥ти чи пол≥тичного досв≥ду (генерал-губернатор ≠Ц 8 рок≥в, губернатор ≠Ц 6 рок≥в, мер ≠Ц 4 роки, бургом≥стр ≥ староста ≠Ц 2 роки).

††††††††† 8. ћ≥сцев≥ голови затверджують на посад≥ гол≥в нижчих адм≥н≥стративних одиниць в межах своЇњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥, судд≥в своЇњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥, зв≥льн¤ють з посади п≥длеглих представник≥в загальноњ та галузевоњ виконавчоњ влади, мають право вето на њх р≥шенн¤, можуть брати на себе њхн≥ обовТ¤зки за поважноњ причини.

††††††††† 9. ћ≥сцев≥ голови можуть призначати м≥сцев≥ р≥шаючи референдуми про переобранн¤ м≥сцевих судд≥в, народних трибун≥в, зв≥льненн¤ з посад м≥сцевих прокурор≥в, а також оскарженн¤ р≥шенн¤ органу вищих ≥нстанц≥й, ¤кщо воно стосуЇтьс¤ лише даноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥.

†††††††††††††††††† ÷е дозволить стримувати вищ≥ органи влади в≥д надм≥рного командуванн¤ ≥ частого втручанн¤ у справи нижчих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

††††††††† 10. ћ≥сцев≥ голови, њхн≥ заступники та представники галузевоњ виконавчоњ влади даноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥ разом утворюють м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ.

VI. √јЋ”«≈¬ј ¬» ќЌј¬„ј ¬Ћјƒј

††††††††† †† ѕовноваженн¤ перечислених у цьому розд≥л≥ орган≥в державноњ влади розмежован≥ по сферам сусп≥льного житт¤ (под≥бно до м≥н≥стерств).

1. ƒо орган≥в галузевоњ виконавчоњ влади належать радники √етьмана, м≥н≥стри, в≥дд≥ли м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, директори державних п≥дприЇмств.

2. √алузева виконавча влада под≥л¤Їтьс¤ на так≥ галуз≥: економ≥чна, здоровоохоронна, природоохоронна, осв≥тньо-наукова, транспортно-комун≥кац≥йна, культурна, спортивно-азартна, дипломатична, цив≥льна.

3. √етьман призначаЇ соб≥ радник≥в з вище перечислених галузей, а також радник≥в з питань в≥йськових, юридичних, сл≥дчих, карних.

4. –адники допомагають гетьману приймати р≥шенн¤ у т≥й чи ≥нш≥й спец≥альн≥й галуз≥ сусп≥льного житт¤ та контролюють виконанн¤ цих р≥шень.

5. –адниками √етьмана можуть бути громад¤ни ”крањни з повною д≥Їздатн≥стю. ѓх стосуютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

6. √етьманський радник може зд≥йснювати повноваженн¤ √лави держави у своњй галуз≥ за його згодою.

7. –азом √етьман, ѕремТЇр-м≥н≥стр та гетьманськ≥ радники утворюють найвищий орган виконавчоњ влади ≠Ц ƒержавний √етьманат.

8. Ќаступними п≥сл¤ ƒержавного √етьманату органами виконавчоњ влади Ї м≥н≥стерства, очолен≥ м≥н≥страми.

9. √алузеву виконавчу владу на м≥сц¤х виконують в≥дд≥ли м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й.

10. ер≥вники в≥дд≥л≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й та м≥н≥стри обираютьс¤ народом одночасно з виборами √етьмана та м≥сцевих гол≥в на виборах в одну стад≥ю.

11. ћ≥н≥стром або кер≥вником м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ може бути лише молодший в≥д пенс≥йного в≥ку громад¤нин ”крањни, що прожив на њњ територ≥њ останн≥ 10 рок≥в, волод≥Ї украњнською мовою та маЇ вищу осв≥ту по в≥дпов≥дн≥й галуз≥ або в≥дпов≥дний стаж роботи в н≥й.

ќстаннЇ, що сказане у ц≥й статт≥, спр¤моване на те, щоби владою у конкретних сферах сусп≥льного житт¤ займалис¤ фах≥вц≥.

12. ћ≥н≥стр≥в та кер≥вник≥в в≥дд≥л≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й стосуютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

13. ћ≥н≥стр≥в затверджуЇ та достроково зв≥льн¤Ї з посади √етьман.

14. ћ≥н≥стр:

а) †зд≥йснюЇ виконавчу владу у своњй галуз≥;

б) призначаЇ спец≥альн≥ референдуми у своњй галуз≥;

в) маЇ право вето на р≥шенн¤ в≥дпов≥дних його галуз≥ в≥дд≥л≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й.

15. ер≥вники м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й:

а) зд≥йснюють виконавчу владу у межах своЇњ галуз≥ та територ≥њ;

б) призначають спец≥альн≥ референдуми в межах своЇњ галуз≥ та територ≥њ;

в) мають право вето на р≥шенн¤ в≥дпов≥дних його галуз≥ в≥дд≥л≥в адм≥н≥страц≥й адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць нижчого р≥вн¤.

16. ер≥вники в≥дд≥л≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й п≥сл¤ обранн¤ затверджуютьс¤ головою даноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥.

17. ƒержавн≥ п≥дприЇмства ”крањни очолюють директори ≥ його заступники.

18. Ѕезпосередньо працею роб≥тник≥в державного п≥дприЇмства керуЇ бригадир, обраний роб≥тниками з њхнього числа строком на 3 роки.

ƒана реформа дозволить люд¤м самим обирати соб≥ начальство.

19. Ѕригадиром може бути лише громад¤нин ”крањни, ¤кий пропрацював на даному державному п≥дприЇмств≥ останн≥ 5 рок≥в.

20. ƒиректор державного п≥дприЇмства обираЇтьс¤ його персоналом раз на 3 роки з числа тих його прац≥вник≥в, ¤к≥ мають осв≥ту, потр≥бну дл¤ займанн¤ ц≥Їњ посади.

21. ƒиректор контролюЇ роботу п≥дприЇмства, затверджуЇ бригадир≥в, призначаЇ заступник≥в, застосовуЇ до прац≥вник≥в покаранн¤ за дисципл≥нарн≥ проступки.

22. ƒиректор≥в стосуютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

VII. —»Ћќ¬≤ —“–” “”–»

1. ™диною силовою структурою ”крањни маЇ бути багатофункц≥ональне в≥йськове формуванн¤ ≠Ц ”крањнська Ќародна √вард≥¤.

2. ”крањнська Ќародна √вард≥¤ зд≥йснюЇ так≥ функц≥њ:

а) захист громадського пор¤дку, суверен≥тету, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, недоторканност≥ та безпеки ”крањни;

б) охорона кордон≥в;

в) затримка злочинц≥в;

г) забезпеченн¤ виконанн¤ наказ≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ та р≥шень суд≥в;

д) нагл¤д за м≥сц¤ми позбавленн¤ вол≥;

е) обовТ¤зки р¤тувальник≥в;

Ї) патрулюванн¤ вулиць.

†† ƒл¤ виконанн¤ даних функц≥й допускаЇтьс¤ под≥л ”крањнськоњ Ќародноњ √вард≥њ на спецп≥дрозд≥ли, кожен з ¤ких спец≥ал≥зуватиметьс¤ на конкретн≥й справ≥.

3. ¬≥йськов≥ п≥дрозд≥ли† та воњнськ≥ званн¤ мають бути повТ¤зан≥ м≥ж собою та прикр≥плен≥ до адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (так було у старовинн≥й козацьк≥й республ≥ц≥ ¬≥йсько «апор≥зьке):

јдм≥н≥стративно-територ≥альна одиниц¤	¬≥дпов≥дний в≥йськовий п≥дрозд≥л	омандир даного п≥дрозд≥лу
”крањна	”крањнська Ќародна √вард≥¤	√енерал
рай	≥ш	ошовий
ќбласть	ѕолк	ѕолковник
–айон	—отн≥ (к≥льк≥сть сотень в 1 район≥ залежить в≥д його населенн¤)	—отник(-и)
—ело, мале м≥сто, м≥крорайон великого м≥ста	ƒес¤ток	ƒес¤тник
	–¤довий	–¤довий

4. ¬ ”крањнську Ќародну √вард≥ю приймаютьс¤ молодш≥ в≥д пенс≥йного в≥ку громад¤ни ”крањни, ¤к≥ мають добру ф≥зичну форму, м≥цне здоровТ¤, масу т≥ла не† менш ¤к 60 кг ≥ зр≥ст понад 1,5 м. (¬ окремих випадках вимоги щодо зросту та маси т≥ла можуть бути зм≥нен≥).

5. √вард≥йц≥ даного дес¤тку обирають соб≥ з≥ свого складу дес¤тника. Ќим може бути гвард≥Їць, ¤кий в≥дслужив в ”крањнськ≥й Ќародн≥й √вард≥њ не менше 1 року. ƒес¤тника затверджуЇ сотник сотн≥, до ¤коњ належить даний дес¤ток.

6. √вард≥йц≥ даноњ сотн≥ обирають соб≥ з≥ свого складу сотника. Ќим може бути гвард≥Їць, ¤кий в≥дслужив в ”крањнськ≥й Ќародн≥й √вард≥њ не менше 3 рок≥в або маЇ в≥йськову осв≥ту. —отника затверджуЇ полковник полку, до ¤кого належить дана сотн¤.

7. √вард≥йц≥ даного полку обирають соб≥ з≥ свого складу полковника. Ќим може бути гвард≥Їць, ¤кий маЇ вищу в≥йськову осв≥ту. ѕолковника затверджуЇ кошовий. («а потреби п≥д час воЇнного чи надзвичайного стану полковники, сотники чи дес¤тники можуть призначатис¤ ≥ зверху).

8. ошового призначаЇ генерал з числа тих, хто маЇ вищу в≥йськову осв≥ту.

9. √енерала призначаЇ √етьман з числа тих, хто маЇ вищу в≥йськову осв≥ту ≥ досв≥д командира не менш ¤к 10 рок≥в. √етьман може його зв≥льнити.

10. омандир в≥дд≥ленн¤ може за поважних причин зв≥льн¤ти командир≥в нижчого р≥вн¤ в межах в≥дпов≥дного в≥дд≥ленн¤.

11. √вард≥Їць будь-¤кого рангу обовТ¤зково йде у в≥дставку у раз≥ смерт≥, визнанн¤ винним у скоЇнн≥ злочину, настанн¤ обставин, що суперечать вимогам статт≥ 4 розд≥лу VII ѕол≥тичноњ програми Уѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

12. ”крањнська Ќародна √вард≥¤ п≥дпор¤дкована √етьману, прокуратур≥, митним органам, судам (ѕ≥дпор¤дковуютьс¤ кожному з цих орган≥в окрем≥ спец п≥дрозд≥ли).

VIII. ѕ–ќ ”–ј“”–ј

1. ѕрокуратура в ”крањн≥ повинна виконувати так≥ функц≥њ:

а) розсл≥дуванн¤ злочин≥в ≥ адм≥н≥стративних проступк≥в;

б) контроль за додержанн¤м закон≥в;

в) виконанн¤ вироку суду;

г) висуванн¤ обвинуваченн¤ в суд≥.

2. ќсновна мета прокуратури ≠Ц не посадити п≥дсудного за грати будь-¤кими способами, а знайти правду.

3. ѕрокуратура може використати ”крањнську Ќародну √вард≥ю дл¤ затримки злочинц≥в, п≥дозрюваних, проведенн¤ обшуку та запоб≥ганн¤ нових злочин≥в.

4. ѕ≥д управл≥нн¤ прокуратури п≥дпадають м≥сц¤ позбавленн¤ вол≥.

5. «а певних умов прокуратура може застосувати амн≥ст≥ю стосовно вТ¤зн¤.

6. ƒл¤ кращого виконанн¤ своњх функц≥й прокуратура под≥л¤Їтьс¤ на спец≥альн≥ в≥дд≥ли, кожен з ¤ких розсл≥дуЇ лише злочини певного виду.

7. ѕрокуратури ”крањни под≥л¤ютьс¤ на √енеральну, крайов≥, обласн≥, районн≥, м≥ськ≥ (дл¤ великих м≥ст).

8. ожну прокуратуру очолюЇ прокурор в≥дпов≥дного р≥вн¤.

9. √енерального прокурора ”крањни призначаЇ √етьман, а м≥сцевих Ц прокурори б≥льш вищого р≥вн¤ в≥дпов≥дноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥.

10. «в≥льнити прокурора з посади може √етьман або прокурор б≥льш вищого р≥вн¤ в≥дпов≥дноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥.

11. ѕрокурором може бути не старший в≥д пенс≥йного в≥ку громад¤нин ”крањни, ¤кий маЇ вищу юридичну осв≥ту з уклоном на крим≥нальне ≥ адм≥н≥стративне право, ≥ волод≥Ї украњнською мовою.

12. ѕрокурор маЇ право подавати апел¤ц≥ю по люб≥й крим≥нальн≥й справ≥ своЇњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥.

13. ѕрокурор≥в стосуютьс¤ статт≥ 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

IX. јƒ¬ќ ј“”–ј

1. јдвокатура в ”крањн≥ Ї оф≥ц≥йним органом захисту прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина.

2. јдвокатура надаЇ громад¤нам юридичн≥ консультац≥њ, представл¤Ї њхн≥ ≥нтереси в суд≥ та ≥нших правов≥дносинах, забезпечуЇ захист в≥д обвинувачень, зловживань орган≥в влади та посадових ос≥б.

3. «а р≥вн¤ми адвокатур≥ под≥л¤ти на √енеральну, крайов≥, обласн≥, районн≥, м≥ськ≥ (дл¤ великих м≥ст).

4. ƒл¤ покращенн¤ ефективност≥ правозахисноњ д≥¤льност≥ адвокатура под≥л¤Їтьс¤ на спец≥альн≥ в≥дд≥ли, кожен з ¤ких займаЇтьс¤ справами певного виду.

5. јдвокатура Ї обТЇднанн¤м адвокат≥в та њх пом≥чник≥в.

6. ”с≥ прац≥вники адвокатури повинн≥ мати юридичну осв≥ту.

7. ожну адвокатуру очолюЇ народний трибун.

8. ћ≥сцевим народним трибуном може бути адвокат, що маЇ украњнське громад¤нство, знаЇ державну мову, проживаЇ на задан≥й територ≥њ останн≥ 10 рок≥в ≥ маЇ пТ¤тир≥чний стаж правозахисноњ д≥¤льност≥. ƒл¤ √енерального народного трибуна дв≥ останн≥ вимоги встановлюють терм≥н удв≥ч≥ б≥льший, н≥ж дл¤ м≥сцевих.

9. Ќародн≥ трибуни обираютьс¤ народом на загальних виборах строком на 10 рок≥в.

10. ћ≥сцевий народний трибун затверджуЇтьс¤ м≥сцевим головою, а √енеральний ≠≠Ц √етьманом.

11. Ќародн≥ трибуни можуть виступати в≥д ≥мен≥ захисту у будь-¤ких судах своЇњ територ≥њ, накладати вето на р≥шенн¤ м≥сцевих орган≥в влади, що д≥ють на ц≥й територ≥њ, ¤кщо ц≥ р≥шенн¤ суперечать вол≥ народу та правам людини, подавати апел¤ц≥њ до вищих суд≥в, за¤вл¤ти клопотанн¤ про помилуванн¤ засудженого, оскаржувати р≥шенн¤ орган≥в влади вищих ≥нстанц≥й у судах, «аконодавчих зборах ≥ народних референдумах.

12. √енеральний народний трибун кр≥м того маЇ право вето на р≥шенн¤ м≥н≥стр≥в ≥ ƒержавного √етьманату, може призначати р≥шаючий референдум про переобранн¤ судд≥в, ≥нших народних трибун≥в, депутат≥в у «аконодавч≥ збори, √етьмана, надавати де¤ким законопроектам статус нев≥дкладних. √енеральний народний трибун Ї основною уповноваженою особою ≥з захисту прав народу, людини ≥ громад¤нина.

13. Ќародн≥ трибуни за р≥шенн¤м загального референдуму можуть достроково припин¤ти своњ повноваженн¤.

14. Ќародних трибун≥в стосуютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

X. —”ƒќ¬ј ¬Ћјƒј

1. —удову владу в ”крањн≥ зд≥йснюють ¬ерховний, крайов≥, обласн≥, районн≥ ≥ м≥ськ≥ (дл¤ великих м≥ст) суди.

2. –≥шенн¤ суду вищоњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥ маЇ б≥льшу юридичну силу над р≥шенн¤м нижчоњ.

3. —уди Ї незалежними, д≥ють в межах закону та на демократичних засадах.

4. —уд складаЇтьс¤ з судовоњ ком≥с≥њ ≥ народного трибуналу.

5. ƒо складу судовоњ ком≥с≥њ входить судд¤ ≥ три його пом≥чники.

6. „ленами судовоњ ком≥с≥њ можуть бути не старш≥ в≥д пенс≥йного в≥ку громад¤ни ”крањни, що мають вищу юридичну осв≥ту, волод≥ють украњнською мовою..

7. ƒл¤ судд≥, кр≥м вимог попередньоњ статт≥, висуваютьс¤ ще додатков≥ вимоги:

а) проживанн¤ на територ≥њ ”крањни останн≥х 10 рок≥в;

б) не менше 5 рок≥в юридичноњ практики.

8. —удд≥в обираЇ народ раз на 5 рок≥в.

9. ѕом≥чник≥в своњх судд¤ призначаЇ сам, спираючись на вимоги статт≥ 6 розд≥лу X ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

10. —удд≥в стосуютьс¤ вимоги статей 7-12 розд≥лу I ѕол≥тичноњ програми Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї.

11. Ќародний трибунал складаЇтьс¤ з народних зас≥дател≥в, що мають повну д≥Їздатн≥сть, украњнське громад¤нство, волод≥ють украњнською мовою ≥ живуть на територ≥њ ”крањни останн≥ 5 рок≥в.

†† «араз лише невелика к≥льк≥сть суд≥в в≥дбуваютьс¤ за участ≥ народних зас≥дател≥в та прис¤жних, а вирок судд¤ виносить особисто. ”з¤вши хабара, в≥н може винести несправедливе, антинародне р≥шенн¤. “ому у кожному судовому зас≥данн≥ повинен брати участь народ. ÷е спри¤тиме демократизац≥њ судовоњ системи.

12. Ѕажаючий стати народним зас≥дателем повинен звернутис¤ з в≥дпов≥дною за¤вою до суду, в ¤кому хоче працювати, ≥ прийн¤ти прис¤гу судити по сов≥ст≥. ѕ≥сл¤ цього суд п≥дписуЇ з ним контракт на де¤кий терм≥н. ¬продовж цього терм≥ну зас≥датель повинен обовТ¤зково зТ¤вл¤тис¤ на судов≥ зас≥данн¤. ” раз≥, коли бажаючих добров≥льно ставати народними зас≥дател¤ми не вистачатиме, судд¤ може покласти обовТ¤зок зТ¤витис¤ у суд≥ на зас≥данн¤ в ¤кост≥ зас≥дател¤ на будь-¤кого громад¤нина ”крањни, що в≥дпов≥даЇ вимогам до зас≥дател¤ ≥ проживаЇ недалеко в≥д буд≥вл≥ суду.

13. Ќародний зас≥датель не допускаЇтьс¤ до зас≥данн¤ суду по справ≥, у ¤к≥й в≥н Ї зац≥кавленою особою.

14. «ас≥данн¤ суду веде судд¤. ѕроходить воно у такому пор¤дку:

а) судд¤ в≥дкриваЇ зас≥данн¤;

б) судова ком≥с≥¤, адвокат (або народний трибун), прокурор (¤кщо розгл¤даЇтьс¤ крим≥нальна справа) задають питанн¤ позивачу (або потерп≥лому), в≥дпов≥дачу (або п≥дсудному), св≥дкам по справ≥;

в) п≥сл¤ зак≥нченн¤ судового сл≥дства та дебат≥в народний трибунал б≥льш≥стю голос≥в вир≥шуЇ, чи винен п≥дсудний у скоЇнн≥ злочину, або п≥дтримуЇ одну з≥ стор≥н цив≥льноњ справи;

г) за р≥шенн¤м народних зас≥дател≥в судова ком≥с≥¤ виносить вирок;

д) судд¤ оголошуЇ вирок, п≥сл¤ чого народний трибунал голосуЇ вдруге;

е) ¤кщо вирок набрав не менше 30 % голос≥в Ђзаї, в≥н набуваЇ чинност≥ з моменту, передбаченого ним самим, а ¤кщо менше 30 %, народн≥ зас≥дател≥ оголошують своњ вар≥анти вироку ≥ судова ком≥с≥¤ в≥дправл¤Їтьс¤ на перегл¤д справи.

15. √етьман, народн≥ трибуни, адвокат, прокурор, позивач (потерп≥лий), в≥дпов≥дач (п≥дсудний) можуть подавати апел¤ц≥ю до суду вищоњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥, ¤кщо р≥шенн¤ суду њх не задовольн¤Ї.

16. –≥шенн¤ ¬ерховного суду ”крањни оскаржуЇтьс¤ лише ¬сеукрањнським народним референдумом, ¤кий призначаЇ √етьман або √енеральний народний трибун.

—ќ÷≤јЋ№Ќј ѕ–ќ√–јћј

I. ≈ ќЌќћ≤ ј

1.† «атвердити дев≥з: Ђ омерц≥¤ ≠Ц головний ворог сусп≥льстваї.

†††† ††† Ѕ≥льш≥сть проблем ”крањни повТ¤зана саме з комерц≥Їю. ¬она залишаЇ своњ негативн≥ в≥дбитки на управл≥нн≥ державою, господарств≥ ”крањни, медицин≥, осв≥т≥, культур≥, еколог≥њ, моральност≥ та ставленн≥ один до одного. ƒл¤ того, щоби позбавитись цих проблем, потр≥бно насамперед розпочати проти комерц≥њ боротьбу.

2. «аборонити великий, середн≥й та шоу-б≥знес.

†††† †† ¬еликий, середн≥й та шоу-б≥знес спри¤Ї невиправданому, незаслуженому збагаченню завд¤ки де¤ким вдалим операц≥¤м з≥ своЇю власн≥стю ≥ м≥н≥мумом корист≥ дл¤ сусп≥льства. якщо культура, велик≥ та середн≥ п≥дприЇмства працюють на окремих ос≥б-власник≥в, а не на роб≥тник≥в ≥ народ, ц≥ сам≥ власники отримують прибутку багато, а соб≥варт≥сть њхньоњ прац≥ (кер≥вництва п≥дприЇмством, продюсуванн¤) при цьому† на пор¤док нижча за прибуток.

3. —касувати приватну власн≥сть на землю, нерухом≥сть, велик≥ та середн≥ п≥дприЇмства, стратег≥чн≥ обТЇкти.

†† ” звТ¤зку з зосередженн¤м земл≥ та нерухомост≥ в руках окремих людей ≥ високою варт≥сть нерухомого майна на ринку, виникають багато житлових проблем. Ћюди вимушен≥ зн≥мати житло за велик≥ грош≥, проживати в комунальних гуртожитках. ¬елика к≥льк≥сть багатод≥тних с≥мей живе у непридатних дл¤ цього прим≥щенн¤х, в цей час ¤к б≥льш≥сть артист≥в, пол≥тик≥в, судд≥в, п≥дприЇмц≥в живуть у приватних будинках, подекуди з двома-трьома поверхами, придбаних за незаслужено зароблен≥ грош≥, ≥ мають кр≥м основного ще й ≥нш≥ житлов≥ прим≥щенн¤ у приватн≥й власност≥. ¬елик≥ та середн≥ п≥дприЇмства дають њм невиправдано велик≥ прибутки.

†† ƒана реформа маЇ на мет≥ подолати соц≥альну несправедлив≥сть. ѕрибуток, отриманий п≥дприЇмством, розпод≥л¤тимуть м≥ж собою роб≥тники, пропорц≥йно ф≥ксован≥й зарплат≥, а частину в≥ддаватимуть держав≥. “ак покращитьс¤ становище роб≥тничого класу ≥ зб≥льшитьс¤ державний бюджет. ∆итлов≥ проблеми також будуть вир≥шен≥. ∆итло отримаЇ кожен, а площа його залежатиме в≥д к≥лькост≥ мешканц≥в.

4. ќдержавити ≥ндустр≥ю.

†† Ќин≥ промислов≥сть крањни працюЇ переважно на приватний сектор. ¬игоду в≥д цього отримують приватн≥ власники. „ерез це ≥ндустр≥¤ розвиваЇтьс¤ лише так, ¤к виг≥дн≥ше њм, н≥ж держав≥. якщо промислов≥сть контролюватиме держава, вона може њњ розвивати у напр¤мку, б≥льш потр≥бному дл¤ народу.

5. ќбмежити загальну варт≥сть приватноњ власност≥ одн≥Їњ особи майновим максимумом (наприклад 2 000 000 грн)

†† ÷¤ реформа дозволить запоб≥гти надм≥рному збагаченню ≥ концентрац≥њ великого кап≥талу та матер≥альних благ у руках невеликоњ к≥лькост≥ ос≥б.

6. ¬изначати зароб≥тну плату виключно ступенем важкост≥ роботи, умовами прац≥, робочим часом ≥ н≥ в ¤кому раз≥ не старшинством посад, расою, нац≥ональн≥стю ≥ т. п.

†† ’то б≥льше ≥ важче працюЇ, той повинен отримувати б≥льше. ќтриманн¤ прибутк≥в, що не в≥дпов≥дають вкладен≥й у њх отриманн¤ прац≥, Ї неприпустимим. ƒержава маЇ скласти реЇстр профес≥й, до ¤кого мають бути занесен≥ верхн¤ та нижн¤ межа зарплат, визначених експертами окремо дл¤ кожноњ профес≥њ. ƒиректор п≥дприЇмства, що призначив б≥льшу чи меншу зарплату, н≥ж визначена у реЇстр≥, маЇ нести за це юридичну в≥дпов≥дальн≥сть.

7. ¬становити дл¤ вс≥Їњ крањни максимуми та м≥н≥муми ц≥н на кожний вид товару чи послуги. ÷≥ни, що не вход¤ть меж≥, встановлен≥ законом, не повинн≥ мати юридичного значенн¤.

8. «азначати на упаковц≥ до товару вс≥ його складов≥, що можуть зашкодити здоровТю.

†† ожна людина маЇ право знати, що вона купуЇ, ≥ маЇ право купл¤ти ¤к≥сний товар. Ќажаль, у нас ц≥ права р≥дко додержуютьс¤. ƒо складу товар≥в виробники включають шк≥длив≥ добавки, а њх ум≥ст не завжди вказують на упаковц≥. ѕ≥сл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ реформи вм≥ст шк≥дливих добавок треба скоротити, до кожного товару зазначати його достов≥рний склад, а директори завод≥в ≥ фабрик чи роб≥тники, що в≥дпов≥дають за додержанн¤ цих правил, мають нести крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть у раз≥ х порушенн¤.

9. ”тримувати за державний кошт пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, студент≥в вищих навчальних заклад≥в (¤к≥ ще не мають вищоњ осв≥ти), учн≥в середн≥х навчальних заклад≥в, дошк≥льн¤т та надавати њм п≥льги.

†† ƒана реформа маЇ на мет≥ забезпечувати державою непрацездатних громад¤н ус≥м, необх≥дним дл¤ житт¤, ≥ зн¤ти з њхн≥х родич≥в обовТ¤зок њх утримувати.

10. ќбмежити право державних п≥дприЇмств, установ, заклад≥в мати власний бюджет. ” раз≥, ¤кщо бюджет держп≥дприЇмства перевищуЇ норму, надлишок забираЇ держава, а ¤кщо в≥н надто низький, держава вкладаЇ у п≥дприЇмство ≥нвестиц≥њ.

†† ÷е потр≥бно дл¤ того, щоби врегулювати економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж р≥зними державними п≥дприЇмствами. «араз, наприклад, в≥дбуваютьс¤ конфл≥кти м≥ж ≈нергозбутом ≥ л≥карнею через несплату за спожиту електроенерг≥ю. ¬насл≥док цього ≈нергозбут в≥дключаЇ л≥карню в≥д електропостачанн¤ через провину њњ кер≥вництва, а страждають в≥д цього хвор≥ люди, що н≥¤кого в≥дношенн¤ до њхн≥х розбором не повинно мати. Ќакладанн¤ обмежень на право п≥дприЇмств, установ, заклад≥в мати власний бюджет маЇ запоб≥гти таким ситуац≥¤м.

11. «давати житло громад¤нам ”крањни безкоштовно у розм≥р≥ S м² на кожного жильц¤ плюс† s м² додатково дл¤ вс≥Їњ с≥мТњ. (де S ≥ s ≠Ц норма житловоњ площ≥, визначена законом). —т¤гувати орендну плату за надлишок житловоњ площ≥.

†† ÷¤ реформа маЇ на мет≥ л≥кв≥дувати житлов≥ проблеми громад¤н ”крањни ≥ ускладнити зайн¤тт¤ надм≥рноњ к≥лькост≥ житловою площ≥ одн≥Їю особою.

12. «давати земл≥ дл¤ заснуванн¤ малого б≥знесу (у т. ч. ≥ с≥льського господарства) безкоштовно громад¤нам ”крањни, що не мають роботи ≥ ще не Ї приватними п≥дприЇмц¤ми, у норм≥, ¤ка залежить в≥д м≥сцевост≥ та типу малого б≥знесу.

†† ÷¤ реформа потр≥бна дл¤ того, аби полегшити становище малого б≥знесу та спри¤ти його розвитков≥.

13. «робити безкоштовними медицину, осв≥ту, суд, юридичн≥ консультац≥њ, оформленн¤ документ≥в при запис≥ акт≥в цив≥льного стану.

†† ÷е потр≥бно дл¤ того, щоби кожен громад¤нин ”крањни мав можлив≥сть безперешкодно навчатис¤, л≥куватис¤, захищати своњ права, не зважаючи на соц≥альний стан.

14. ¬становити дом≥нуванн¤ електронного об≥гу грошей зам≥сть гот≥вкового.

†† ÷е полегшить справу при ф≥нансових розрахунках, ускладнить становище граб≥жник≥в ≥ спри¤тиме Ївро ≥нтеграц≥њ ”крањни.

15. –озпочати перех≥д на Ївро.

†† ÷¤ реформа маЇ посилити економ≥чн≥ звТ¤зки ”крањни з ™вропою.

II. ≈ ќЋќ√≤я

—ортувати урни дл¤ см≥тт¤ за його видом: скло, пластик, макулатура, металобрухт, гума, з≥псован≥ харч≥ та њх рештки, деревина, рештки рослин,

†† ÷е полегшить справу переробки см≥тт¤ на спец≥альних заводах.

Ќакладати адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть на кожного, хто викидаЇ см≥тт¤ за меж≥ спец≥альноњ урни. «а порушниками мають стежити чергов≥ б≥йц≥ ”крањнськоњ Ќародноњ √вард≥њ, поставлен≥ патрулювати вулиц≥.

†† ÷¤ реформа повинна перешкодити см≥ттЇвому забрудненню вулиць.

—м≥тт¤, промислов≥ та харчов≥ в≥дходи, фекал≥њ утил≥зовувати з подальшою переробкою та м≥н≥мумом шкоди дл¤ навколишнього середовища. Ќе допускати спалюванн¤, захороненн¤ см≥тт¤, викид в≥дход≥в у навколишнЇ середовище.

†† ¬икинуте см≥тт¤ Ї забрудни ком довк≥лл¤ ≥ водночас може використовуватись ¤к сировина. ¬иконавши цю реформу можна одночасно зробити дв≥ корисн≥ справи: збереженн¤ навколишнього середовища ≥ додатковий прибуток у державний бюджет.

«ам≥нити вс≥ теплов≥ електростанц≥њ на атомн≥, в≥тров≥, сон¤чн≥, г≥дравл≥чн≥.

†† “≈— Ї головним забрудником атмосфери. ўоденно на них спалюютьс¤ тонни вуг≥лл¤, а дим попадаЇ в пов≥тр¤, спричин¤Ї виникненн¤ озонових д≥рок, кислотних дощ≥в, шкодить здоровТю людей. ¬иникаЇ потреба зам≥ни њх на еколог≥чно чист≥ш≥. ќдними ≥з перспективних альтернатив њм Ї ј≈—, √≈—, ¬≈—, —≈—. ’тось подумаЇ, що ј≈— не можна будувати у розширен≥й к≥лькост≥, посилаючись на авар≥ю в „орнобил≥. ѕроте та авар≥¤ сталас¤ через небезпечний експеримент, проведений на станц≥њ, ≥ грубе порушенн¤ техн≥ки безпеки. якщо атомною енергетикою користуватис¤ правильно, ≥з дотриманн¤м ус≥х ≥нструкц≥й, вона може стати енергетикою майбутнього.

ћодерн≥зувати та вдосконалити очисн≥ споруди на заводах, фабриках, водоканалах, оновити систему водопостачанн¤.

†† ¬елика дол¤ забруднень навколишнього середовища припадаЇ на заводи та фабрики. ќчисн≥ споруди на них Ї застар≥лими ≥ не можуть над≥йно очищати промислов≥ в≥дходи. якщо встановити сучасн≥ системи очищенн¤, можна не т≥льки скоротити потрапл¤нн¤ в≥дход≥в у довк≥лл¤, а й використовувати њх ¤к сировину дл¤ подальшоњ переробки, под≥бно до зах≥дних крањн.

«аборонити розпродаж бензину та ≥нших шк≥дливих вид≥в палива. ѕерейти на альтернативн≥ види палива.

†† √оловними забруднювачами пов≥тр¤ Ї автомоб≥л≥, ¤к≥ використовують ¤к паливо бензин. ÷ей нафтопродукт Ї шк≥дливим ≥ до того ж дорогим. ѕерех≥д на альтернативн≥ види палива, чист≥ш≥ ≥ водночас дешевш≥, дозволить зменшити забрудненн¤ атмосфери вихлопними газами ≥ знизити ф≥нансов≥ затрати на паливо.

ѕосилити контроль за вирубкою л≥с≥в, знищенн¤м рослин ≥ тварин.
ƒозволити полюванн¤ на бездомних та диких (не занесених до „ервоноњ книги) тварин на будь-¤ких (кр≥м запов≥дних та зайн¤тих ≥ншими людьми) територ≥¤х ус≥м охочим громад¤нам ”крањни, значно скоротивши при цьому тривал≥сть сезону полюванн¤.

†† ÷е дасть можлив≥сть ус≥м громад¤нам ”крањни у спец≥ально заведений терм≥н займатис¤ полюванн¤м без спец≥альних л≥ценз≥й, але у менший час, н≥ж зараз, щоби запоб≥гти надм≥рному винищенню тварин.

ƒозволити вбивство будь-¤коњ тварини в ц≥л¤х самооборони та оборони свого майна чи ≥нших людей.

†† Ќараз≥, ¤кщо ¤кась тварина вдерлас¤ у приватн≥ волод≥нн¤ ≥ почне знищувати майно власника, а вбивати в≥н по закону њњ не маЇ права, у нього не буде можливост≥ захищати свою власн≥сть.

¬≥дкривати притулки дл¤ утриманн¤, л≥куванн¤ ≥ стерил≥зац≥њ бездомних тварин.

†† ÷¤ реформа повинна вир≥шити проблеми з бездомними тваринами, насамперед ≥з собаками. ѓхн¤ надм≥рна к≥льк≥сть на вулиц¤х становить загрозу дл¤ здоровТ¤ людей. ƒл¤ того, щоби вир≥шити цю проблему без знищенн¤ тварин, потр≥бно виконати д≥њ, вказан≥ у дан≥й статт≥.

III. ќ’ќ–ќЌј «ƒќ–ќ¬Тя

1. Ќац≥онал≥зувати л≥карн≥, санатор≥њ, панс≥онати, фармацевтичну промислов≥сть.

†† ÷¤ реформа спр¤мована на встановленн¤ безкоштовноњ медицини та боротьбу з комерц≥Їю.

2. «абезпечити безкоштовне л≥куванн¤ дл¤ громад¤н ”крањни (¤кщо воно не стосуЇтьс¤ естетичних ц≥лей).

†† Ѕезоплатне л≥куванн¤ Ї конституц≥йним правом людини ≥ повинне гарантуватис¤ державою. јле ¤кщо воно маЇ на мет≥ не покращенн¤ здоровТ¤, а зм≥ну вигл¤ду обличч¤, розм≥ру грудей та ≥нш≥ пластичн≥ операц≥њ, грош≥ за це люди повинн≥ платити.

3. Ќац≥онал≥зувати, модерн≥зувати та вдосконалити медичне устаткуванн¤ ≥ засоби л≥куванн¤.

†† Ќараз≥ в ”крањн≥ неможливо зд≥йснювати багато операц≥й, що вже стали можливими у розвинутих крањнах, через в≥дсутн≥сть спец≥ального устаткуванн¤. ƒана реформа повинна забезпечити л≥карн≥ ус≥м необх≥дним дл¤ л≥куванн¤ таких хвороб.

4. ¬становити суворий контроль за ставленн¤м медичного персоналу до пац≥Їнта.

†† «араз в≥д людей, що лежали в л≥карн≥, часто можна почути скарги на побоњ, насилл¤, брутальн≥сть з боку сан≥тар≥в, самов≥льне присвоЇнн¤ ними передач, принесених хворому в≥д родич≥в. “ому треба п≥дсилити контроль за дисципл≥ною прац≥вник≥в л≥карн≥, щоб захистити пац≥Їнт≥в в≥д протиправних пос¤гань.

5. онтролювати ¤к≥сть води, харчових продукт≥в, чистоту навколишнього середовища.

†† «доровТ¤ людей часто пог≥ршуЇтьс¤ через отруЇнн¤ не¤к≥сним продуктом харчуванн¤, питт¤ брудноњ води з водопроводу чи колод¤з¤, розташуванн¤ поблизу житла см≥тник≥в або промислових буд≥вель. ѕотр≥бно розробити законодавчу базу дл¤ захисту людей в≥д цього ≥ розпочати њњ виконанн¤.

6. «аборонити виробництво, вв≥з, збер≥ганн¤ та розповсюдженн¤ тютюнових вироб≥в, прир≥внюючи њх до наркотик≥в, та заборонити ≥нш≥ психотропн≥ речовини, що шкод¤ть здоровТю людини, але ще не заборонен≥. «акрити тютюнов≥ фабрики.

†† ур≥нн¤ Ї непотр≥бним, сусп≥льно шк≥дливим ¤вищем, що не маЇ жодних виправдань. ƒо того ж воно забруднюЇ пов≥тр¤. ўоби примусити курц≥в њњ кинути ≥ запоб≥гти кур≥нню тих, хто ще жодного разу цим не займавс¤, потр≥бно без вагань пок≥нчити з ц≥Їю звичкою на законодавчому р≥вн≥ ≥ вести суворий контроль за тим, щоби розповсюдженн¤ тютюнових вироб≥в не в≥д≥йшло в т≥нь.

7. ¬≥дправл¤ти на примусове л≥куванн¤ алкогол≥к≥в ≥ наркоман≥в.

†† «алежн≥ в≥д алкоголю ≥ наркотик≥в Ї небезпечними у стан≥ спТ¤н≥нн¤, а наркомани м≥ж вживанн¤ми наркотик≥в здатн≥ скоњти злочин дл¤ отриманн¤ ≥ншоњ дози. ƒл¤ боротьби з наркоман≥Їю ≥ алкогол≥змом та пошуку хворих на ц≥ захворюванн¤ потр≥бно щор≥чно проводити рейдерськ≥ перев≥рки у громад¤н та встановити обовТ¤зкове обстеженн¤ у наркодиспансер≥.

8. «аборонити по¤ву на вулиц≥ та у громадських м≥сц¤х в нетверезому стан≥ задл¤ запоб≥ганн¤ порушенн¤м правопор¤дку ≥ охорони громадського спокою.

9. «аборонити аборти, прир≥внюючи њх до умисного вбивства. ∆≥нка, ¤к≥й зробили аборт ≠Ц замовниц¤ вбивства, а той, хто його робив ≠Ц виконавець вбивства (к≥ллер). ¬ин¤ток: ¤кщо пологи загрожують життю ж≥нки, в такому раз≥ аборти дозвол¤ти, квал≥ф≥куючи њх ¤к вбивство з метою необх≥дноњ самооборони.

†† јборти суперечать моральним засадам сусп≥льства та принципам гуман≥зму. ¬они Ї сусп≥льно шк≥дливими, спри¤ють наростанню демограф≥чноњ кризи.

IV. ќ—¬≤“ј

†† ƒаний розд≥л м≥стить реформи у галуз¤х осв≥ти, вихованн¤, науки та визначенн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.

1. Ќац≥онал≥зувати вс≥ навчальн≥ заклади.

†† ÷е потр≥бно дл¤ того, щоб навчанн¤ було повн≥стю безоплатним, а також дл¤ боротьби з комерц≥Їю.

2. «апровадити безкоштовну осв≥ту дл¤ громад¤н ”крањни.

†† ѕраво на осв≥ту Ї конституц≥йним ≥ маЇ бути доступним дл¤ людей, не залежно в≥д њхнього матер≥ального статусу.

3. «ам≥нити в≥ков≥ цензи осв≥тн≥ми ≥ стажовими.

†† ¬≥ков≥ цензи при зайн¤т≥ посад Ї дискрим≥нац≥йними, оск≥льки не дають можливост≥ самореал≥зац≥њ талановит≥й молод≥. “ак той, хто справд≥ може зробити дл¤ держави щось хороше, не матиме право займати певн≥ посади до настанн¤ де¤кого в≥ку. ÷е Ї не в≥рним, тому що при обранн≥ на посади потр≥бно зважати не на в≥к, а на р≥вень квал≥ф≥кац≥њ.

4. ¬изначати обс¤г д≥Їздатност≥ не за в≥ком, а за осв≥тою:

а) часткова ≠д≥Їздатн≥сть ≠Ц дл¤ дошк≥льн¤т ≥ учн≥в початкових клас≥в;

б) неповна д≥Їздатн≥сть ≠Ц дл¤ учн≥в середн≥х ≥ старших клас≥в;

в) повна д≥Їздатн≥сть ≠Ц дл¤ людей, що мають середню осв≥ту.

†† ƒ≥Їздатн≥сть повинна визначатис¤ самосв≥дом≥стю та ≥нтелектуальним розвитком й осв≥чен≥стю людини. ¬≥к не Ї њњ обТЇктивною характеристикою, оск≥льки кожен ≥ндив≥дуум розвиваЇтьс¤ ¤к особист≥сть за р≥зний терм≥н. –≥вень осв≥ти дл¤ визначенн¤ обс¤гу д≥Їздатност≥ Ї кращим критер≥Їм.

5. ”тримувати громад¤н ”крањни за рахунок державного бюджету в≥д народженн¤ до набутт¤ ними повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти.

†† ÷е маЇ покращити демограф≥чну ситуац≥ю, зн≥ме т¤гар утриманн¤ д≥тей з њхн≥х батьк≥в ≥ маЇ на мет≥ прискорити перех≥д молод≥ до самост≥йного житт¤.

6. «в≥льн¤ти батьк≥в в≥д виконанн¤ ними своњх батьк≥вських обовТ¤зк≥в п≥сл¤ набутт¤ њхн≥ми д≥тьми початковоњ осв≥ти. ѕередавати батьк≥вськ≥ права та обовТ¤зки навчальному закладу, в ¤кому перебуваЇ дитина. «а нею залишити право вибору житла: продовжувати жити разом з батьками чи переселитись у шк≥льний гуртожиток.

†† ÷е Ї одн≥Їю з засад справжнього соц≥ал≥зму. ƒом≥нувати у вихованн≥ своњх громад¤н маЇ держава та навчальн≥ заклади, в ¤ких вони навчаютьс¤. ѕраво з набутт¤м початковоњ осв≥ти обирати соб≥ подальше м≥сце проживанн¤ ≠Ц гуртожиток, батьки чи один з батьк≥в (у раз≥ њхнього розлученн¤) Ї принципом демократ≥њ, прискорюючим фактором до формуванн¤ особистост≥, початку самост≥йного житт¤ та створенн¤ ранньозр≥ючоњ передовоњ нац≥њ.

7. ¬иплачувати стипенд≥ю учн¤м (студентам, курсантам) ус≥х навчальних заклад≥в пропорц≥йно њх усп≥шност≥ (т≥льки дл¤ громад¤н ”крањни та етн≥чних украњнц≥в, що Ї особами без громад¤нства).

†† ÷¤ реформа створить стимул дл¤ навчанн¤ ≥ початку самост≥йного житт¤.

8. «н¤ти з таких предмет≥в ¤к музика, малюванн¤, л≥тература ≥ т. п. статус обовТ¤зкових.

†† ћистецтво не може насаджуватис¤ у навчальних закладах, оск≥льки кожен маЇ своЇ ставленн¤ до нього. ”чн≥ повинн≥ мати право вибору, чи хочуть вони вчити мистецтво, чи н≥.

9. ¬вести у шк≥льну програму предмети, потр≥бн≥ дл¤ житт¤ в побут≥ та сусп≥льно-пол≥тичноњ д≥¤льност≥.

†† якщо братис¤ до прискоренн¤ зр≥лост≥ народу, навчально-виховн≥ заклади повинн≥ готувати своњх учн≥в до самост≥йного житт¤. ” вс≥х середн≥х та старших класах обовТ¤зково мають викладатис¤ домогосподарство, правознавство, економ≥ка, пол≥толог≥¤.

10. –озширити повноваженн¤ учн≥вського ≥ студентського самовр¤дуванн¤. ѕрийн¤ти закон про учн≥вський ≥ студентський референдуми.

†† Ќин≥ повноваженн¤ самовр¤дуванн¤ у навчальних закладах майже н≥чого не варте, а управл≥нн¤ закладами повн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ њхньоњ дирекц≥Їю, не залежно в≥д того, чи згодн≥ т≥, дл¤ кого вони створен≥, з р≥шенн¤ми кер≥вництва. ¬нутр≥шн≥й розпор¤док навчальних заклад≥в, нововведенн¤ у навчальн≥ програми не мають суперечити згод≥ б≥льшост≥ студент≥в та учн≥в.

11. ¬кладати ≥нвестиц≥њ у науку ≥ стимулювати њњ розвиток. «абезпечити достойний життЇвий р≥вень талановитим вченим, визнавши саме њх ( а не пол≥тик≥в чи артист≥в) ел≥тою украњнського сусп≥льства.

†† Ќаука ≠Ц запорука розвитку цив≥л≥зац≥њ. ѓй потр≥бно прид≥л¤ти велику увагу. ¬чений повинен мати можлив≥сть працювати в ”крањн≥, а не т≥кати закордон.

12. ƒозволити заборонен≥ зараз науков≥ експерименти (клонуванн¤ людей,††††††††††† креон≥ку,† схрещенн¤ людини ≥ мавпи тощо), ¤кщо вони не шкод¤ть навколишньому середовищу та здоровТю нац≥њ.

†† ÷ерковн≥ забобони та застар≥л≥ засади морал≥ Ї перешкодою до гранд≥озних наукових в≥дкритт≥в. Ќаприклад, клонуван¤ людей може стати шансом на л≥куванн¤ багатьох ≥нвал≥д≥в.

13. –озпочати серйозне вивченн¤ нерозгаданих, але вже очевидних надприродних ¤вищ (екстрасенсорика, психотрон≥ка, стан людини п≥д час смерт≥ ≥ т. п.)

†† якщо певне ¤вище не досл≥джувати, а просто в≥дкинути ¤к неможливе, наука не зможе швидко просуватис¤ вперед.

V. †“–јЌ—ѕќ–“, «¬Тя«ќ

1. –озширити мережу подв≥йних зал≥зничних дор≥г, що мають одночасно на одн≥й кол≥њ рейки ≥ Ївропейського, ≥ рос≥йського типу.

†† ÷¤ реформа маЇ на ѕет≥ л≥кв≥дувати перекладн≥ пункти на зах≥дному кордон≥ ”крањни ≥ спростити проњзди з ”крањни на зах≥д ≥ навпаки.

2. «обовТ¤зати приватних перев≥зник≥в дотримуватись державних ц≥н на проњзд.

3. «в≥льнити в≥д плати за проњзд у громадських транспортних засобах пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, важкохворих, студент≥в, учн≥в середн≥х навчальних заклад≥в, дошк≥льн¤т, що мають украњнське громад¤нство.

†† Ќепрацездатне населенн¤ повинно мати п≥льги, у тому числ≥ ≥ право безкоштовного пересуванн¤.

4. ќбладнати кожний державний зас≥б громадського транспорту окремим вагоном дл¤ пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, важкохворих, що Ї громад¤нами ”крањни.

†† ÷¤ реформа маЇ на мет≥ покращити комфорт при пересуванн≥ люд¤м з≥ слабким здоровТ¤м.

5. «упинити виготовленн¤ бензину ≥ автомоб≥л≥в на бензинових двигунах. Ќалагодити виробництво автомоб≥л≥в на б≥опалив≥, водн≥, електроенерг≥њ.

†† ѕеречисленн≥ види транспорту Ї еколог≥чно чист≥шими, сучасн≥шими, виг≥дн≥шими при експлуатац≥њ, споживаючими альтернативн≥ види палива.

6. Ќац≥онал≥зувати вс≥ телефонн≥ компан≥њ.

†† «вТ¤зок належить до великого б≥знесу ≥ служить надм≥рному й незаслуженому збагаченню њхн≥х власник≥в. ƒо того ж вони Ї стратег≥чними обТЇктами ≥ повинн≥ служити держав≥ й працювати на народ.

7. —касувати плату за зТЇднанн¤.

†† “ариф≥куватис¤ мають лише час телефонних розмов (при вих≥дних викликах) або користуванн¤ телефонним звТ¤зком без окремоњ плати за дзв≥нки (це залежить в≥д тарифного плану).

8. «ам≥нити вс≥ тарифи р≥зних телефонних оператор≥в Їдиним державним п≥сл¤ нац≥онал≥зац≥њ телефонних компан≥й.

VI. ј«ј–“Ќ≤ ≤√–»

1. Ќац≥онал≥зувати вс≥ лотерењ, казино, гральн≥ автомати. «аборонити гральний б≥знес.

† ††† ††††÷е потр≥бно дл¤ боротьби з комерц≥Їю, шахрайством та зб≥льшенн¤ надходженн¤ до державного бюджету.

2. ¬иплачувати виграш т≥льки у такому розм≥р≥, щоб загальна варт≥сть майна того, хто виграв, не перевищувала п≥сл¤ отриманн¤ виграшу майновий максимум.

3. јзартними ≥грами вважати змаганн¤, результати ¤ких несуть за собою певн≥ матер≥альн≥ чи ≥нш≥ юридичн≥ насл≥дки.

4. –езультати азартних ≥гор вважати д≥йсними лише при нотар≥альному засв≥дченн≥ договору м≥ж гравц¤ми. ”мови договору повинн≥ передбачати правила гри та насл≥дки по њњ результату. ÷≥ умови мають не суперечити законодавству ”крањни.

†† ÷¤ реформа повинна юридично врегулювати ≥гров≥ в≥дносини м≥ж громад¤нами, захисту њх в≥д шахрайства та ≥нших неправом≥рних д≥й з боку партнер≥в по гр≥.

5. «а азартною грою та дотриманн¤м њњ правил повинен стежити нотар≥ус.

†† ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що результати гри та чесне њњ проведенн¤ повинн≥ бути засв≥дчен≥.

6. Ћегал≥зувати дуел≥, тваринн≥ та глад≥аторськ≥ боњ, зачисливши њх до особливо небезпечних азартних ≥гор. «а переб≥гом такоњ гри повинн≥ стежити нотар≥ус, адвокати гравц≥в, солдати Ќародноњ √вард≥њ ”крањни, медичн≥ прац≥вники, сторонн≥ св≥дки.

7. якщо гравець хоче достроково припинити розпочату гру без поважних причин, автоматично присвоювати перемогу його супернику.

8. якщо п≥д час дуел≥ один з гравц≥в втратив спроможн≥сть захищатис¤, присудити достроково перемогу його суперников≥.

VII. ”Ћ№“”–ј

Ќац≥онал≥зувати телеканали, рад≥останц≥њ, часописи, редакц≥њ, театри, к≥нотеатри, розважальн≥ заклади, музењ, б≥бл≥отеки.

†† ÷е потр≥бно дл¤ боротьби з комерц≥Їю ≥ розширенн¤ можливостей ус≥м громад¤нам мати доступ до засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ не лише ¤к приймач≥в, а ≥ ¤к розповсюджувач≥в..

«аборонити шоу-б≥знес, передати вс≥ галуз≥ культури п≥д управл≥нн¤ держави.

†† Ќараз≥ де¤к≥ культурн≥ галуз≥ (напр. естрада, к≥но) Ї видами не культури, а середнього та великого б≥знесу. ÷е спри¤Ї њњ деградац≥њ, в≥ддаленню артист≥в та њх сп≥впрац≥вник≥в (продюсер≥в, режисер≥в) в≥д народу, перешкод≥ справд≥ талановитим люд¤м до реал≥зац≥њ своњх талант≥в, захопленн¤ культури багатими нездарност¤ми.

¬становити низьк≥, доступн≥ ц≥ни дл¤ квитк≥в на концерти, вистави та ≥нш≥ культурн≥ заходи.

†† ѕростолюд повинен мати доступ до своЇњ культури не залежно в≥д соц≥ального статусу.

¬идавати гонорар артистам, авторам та ≥ншим д≥¤чам культури ≥ мистецтва залежно в≥д попул¤рност≥ серед народу та визначенн¤ експертами соб≥вартост≥ њхньоњ творчост≥.

†† ƒана реформа маЇ виключити надм≥рне збагаченн¤ д≥¤ч≥в культури та наживанн¤ на н≥й бездарностей.

ƒати змогу громад¤нам ”крањни за доступну плату (а ≥нод≥ й безоплатно, ¤кщо в цьому Ї ≥нтерес держави) в≥льно публ≥кувати результати своЇњ творчост≥, науковоњ прац≥, оголошенн¤ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

†† ÷е маЇ спростити простолюду можлив≥сть розповсюджувати ≥нформац≥ю на територ≥њ ”крањни, публ≥кувати своњ твори мистецтва, в≥дкритт¤, щоби њхн≥й талант побачили ≥нш≥.

Ќадати рос≥йськ≥й мов≥ повну свободу користуванн¤ у всьому, кр≥м юридичних документ≥в.

†† ѕересл≥дуванн¤ зрозум≥лоњ украњнц¤м рос≥йськоњ мови, ¤кою розмовл¤Ї б≥льше третини населенн¤ ”крањни, у телебаченн≥, рад≥омовленн≥, книгодрукуванн≥, л≥тературних та п≥сенних конкурсах Ї несправедливим до значноњ частини рос≥йськомовного населенн¤. “отальна украњн≥зац≥¤ Ї порушенн¤м њњ прав.

«аборонити дубл¤ж та озвучуванн¤ рос≥йськомовних ф≥льм≥в. ƒозволити показ ≥ншомовних ф≥льм≥в з рос≥йським дубл¤жем. ” п≥дручниках з л≥тератури рос≥йськомовн≥ твори друкувати без перекладу.

†† ѕереклад з одн≥Їњ мови на ≥ншу потребуЇ кошт≥в. ѕереведенн¤ культури з≥ зрозум≥лоњ рос≥йськоњ мови на украњнську Ї не вартим цих кошт≥в. Ћюди повинн≥ мати можлив≥сть перегл¤ду ус≥х рос≥йськомовних телепередач, ф≥льм≥в в ориг≥нал≥. ”чн≥ ж повинн≥ за можливост≥ вивчати л≥тературу (а тим б≥льше поез≥ю) мовою ориг≥налу.

ƒемонтувати памТ¤тники б≥льшовикам, рос≥йським цар¤м та ≥ншим ворогам ”крањни. ѕерейменувати вс≥ вулиц≥, м≥ста, села, заклади, назви ¤ких повТ¤зан≥ з б≥льшовицьким та царським режимами.

†† Ќа украњнських вулиц¤х неприпустиме встановленн¤ памТ¤тник≥в ворогам украњнськоњ державност≥. Ќеможна залишати назви, дан≥ в честь ворогам украњнського народу. Ќаселенн≥ пункти, вулиц≥, заклади потр≥бно перевезти з ≥мен ворог≥в на ≥мена героњв. ѕамТ¤тники ж потр≥бно прибрати, але не знищити (це буде неповагою до скульптор≥в ≥ тих, хто викладали на њх зведенн¤ своњ грош≥), а перем≥стити у спец≥альн≥ музењ.

«аборонити виробництво, ≥мпорт та розповсюдженн¤ декоративноњ косметики, кр≥м парфум≥в. ѕрит¤гати до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за по¤ву у громадських м≥сц¤х та на вулиц≥ ≥з косметичною фарбою на обличч≥ та волосс≥ (вин¤тком Ї вистави у театр≥ та зйомки к≥ноф≥льм≥в, де косметика потр≥бна у ¤кост≥ гриму).

†† ¬иробництво косметики Ї даремним використанн¤м прац≥ та матер≥альних ресурс≥в. “акож њњ розповсюдженн¤ серед народу спотворюЇ у¤вленн¤ про справжню красу ≥ ц≥нност≥, а використанн¤ косметичних засоб≥в ≥нод≥ може нашкодити здоровТю.

«н¤ти з рел≥г≥йних св¤т –≥здва, ¬еликодн¤ та “р≥йц≥ статус державних.

†† «а д≥ючою конституц≥Їю церква в≥докремлена в≥д держави, а люди мають свободу в≥роспов≥данн¤. “ому н≥ христи¤нство, н≥ жодна ≥нша рел≥г≥¤ не може визначати державн≥ св¤та. ÷ьому можна запропонувати альтернативу: право брати вих≥дний у св¤то, що передбачене т≥Їю в≥рою, до ¤коњ належить дана особа.

VIII. ÷»¬≤Ћ№Ќ»… —“јЌ.

1. ¬идавати паспорти громад¤нам ”крањни з набутт¤м ними початковоњ осв≥ти через в≥дпов≥дний навчальний заклад.

††††††††††† †† ÷е потр≥бно дл¤ розширенн¤ громад¤нських прав зд≥йсненн¤ правочин≥в з неповною д≥Їздатн≥стю.

«ам≥нити паперов≥ паспорти на електронн≥, внос¤чи до них вс≥ в≥домост≥ про цив≥льний стан, майно, осв≥ту, посаду, нагороди, судимост≥ та ≥н.

†† ÷е спростить процедуру ≥дентиф≥кац≥њ громад¤нина ≥ прискорить процес Ївро ≥нтеграц≥њ ”крањни.

3. Ќадати право на шлюб ус≥м, хто маЇ початкову осв≥ту. ƒл¤ учн≥в 5-8 клас≥в обмежити це право дозволом навчального закладу (але ¤кщо ж≥нка ваг≥тна чи вже маЇ дитину, такий дозв≥л повинен бути зам≥нений звичайним попередженн¤м закладу. ” випадках реЇстрац≥њ шлюбу п≥сл¤ 7 класу достроково надавати особам повну цив≥льну д≥Їздатн≥сть.

¬важати подружню зраду правопорушенн¤м ≥ зобовТ¤зати зрадника ≥ коханц¤† в≥дшкодувати зрадженому моральн≥ збитки у раз≥ його за¤ви до суду.

†† ѕодружн¤ зрада суперечить моральним засадам сусп≥льства. ¬она Ї несправедливою по в≥дношенню до ≥ншого з подружж¤. ƒана реформа повинна стримувати це шк≥дливе ¤вище ≥ забезпечувати зрадженому гарант≥ю в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди.

—касувати р≥вном≥рний розпод≥л сп≥льно нажитого майна м≥ж чолов≥ком ≥ дружиною. ≤ чолов≥к, ≥ дружини мають волод≥ти окремим майном (¤кщо ≥нше не передбачено п≥д час придбанн¤ майна).

†† ÷¤ реформа повинна захистити майнов≥ права того члена подружж¤, завд¤ки прац≥ ¤кого було придбане майно (в окремих випадках можуть бути й ≥нш≥ правила).

IX. ¬Ќ”“–≤ЎЌ≤ —ѕ–ј¬»

1. «б≥льшити м≥ру покаранн¤ за насильство в с≥мТњ до 7-12 рок≥в позбавленн¤ вол≥.

†† ÷¤ реформа захистить ж≥нок, д≥тей, ≥нвал≥д≥в та людей похилого в≥ку в≥д насильства з боку сп≥вмешканц≥в.

2. —касувати пон¤тт¤ подв≥йного злочину. «а кожний злочин карати окремо.

†† Ќараз≥ при вчиненн≥ к≥лькох злочин≥в злочинц¤ карають лише за той злочин, що передбачаЇ найб≥льше покаранн¤. ÷е Ї не зовс≥м справедливо. «лочинець маЇ понести покаранн¤ окремо за кожний злочин.

3. «акривати крим≥нальн≥ справи по факту замаху на вбивства, нанесенн¤ т≥лесних ушкоджень, зівалтуванн¤, розбещенн¤ неповнол≥тн≥х, пограбуванн¤, розбою, крад≥жки, вимагательства стосовно ос≥б, що ще не прит¤гались до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, ¤кщо цього захоче потерп≥лий ≥ нема ¤вноњ загрози повторенн¤ злочину обвинуваченого.

†† ÷е надасть можлив≥сть тому, хто вперше вчинив злочин з легковажност≥, розка¤вс¤ ≥ помиривс¤ з потерп≥лим, уникнути покаранн¤.

4. ƒозволити збер≥ганн¤ холодноњ зброњ без спец≥альних документ≥в на нењ.

†† ’олодна збро¤ мало в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д звичайного ножа, а на нож≥ дозв≥л не вимагаЇтьс¤, тому ≥ на ≥нш≥ види холодноњ зброњ вимагати дозв≥л нелог≥чно.

5. «обовТ¤зати вс≥х засуджених в≥дробл¤ти своЇ утримуванн¤ у виправному заклад≥ та утримуванн¤ персоналу цього закладу.

†† ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що тих, хто завдав шкоди ≥ншим сусп≥льно небезпечним д≥¤нн¤м, а тим б≥льше дов≥чно засуджений, не заслуговуЇ на безкоштовне утриманн¤ за рахунок держави.

6. «б≥льшити м≥ру покаранн¤ за злочини дл¤ посадових ос≥б у м≥р≥, що залежить в≥д њх рангу.

†† ÷¤ реформа маЇ застерегти представник≥в влади в≥д порушенн¤ закону, так ¤к вони повинн≥ показувати ус≥м приклад законослухн¤ност≥.

ѕќ–яƒќ “ј —ѕќ—ќЅ» ¬“≤Ћ≈ЌЌя ¬ ∆»““я ЂѕЋјЌ” ѕќЅ”ƒќ¬» ≤ƒ≈јЋ№Ќќѓ ƒ≈–∆ј¬»ї

1. ††††††ѕершою справою потр≥бно створити пол≥тичну парт≥ю чи громадську орган≥зац≥ю л≥ворадикального спр¤муванн¤, ¤ка вз¤ла би даний план ¤к свою програму. Ќа початкових етапах орган≥зац≥¤ маЇ займатис¤ правозахисною д≥¤льн≥стю, орган≥зовувати страйки та м≥тинги з метою захисту порушених прав громад¤н ”крањни. ¬она повинна висувати своњх кандидат≥в у депутати ¬ерховноњ та м≥сцевих рад, ≥нш≥ виборн≥ посади.

2. †††ѕарт≥¤ повинна забезпечувати себе самост≥йно, без залученн¤ спонсор≥в-п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ можуть вимагати в≥д нењ в≥дкату, але ¤к саме? ” будь-¤к≥й парт≥њ чи орган≥зац≥њ знайдутьс¤ талановит≥ сп≥ваки, поети, музиканти, композитори. “ому парт≥¤, з≥бравши з кожного члена членський внесок, може заснувати власний музичний гурт, проф≥нансувавши на з≥бран≥ грош≥ його старт на естрад≥. якщо цей гурт буде усп≥шним, бюджет парт≥њ зростатиме ≥ в той же час про њњ ≥снуванн¤ д≥знаютьс¤ багато людей. ѕрибутки, що л≥ворадикальна орган≥зац≥¤ отримуватиме в≥д свого шоу-б≥знесового проекту, витрачатимутьс¤ на сусп≥льно-пол≥тичну ≥ благод≥йну д≥¤льн≥сть.

3. †††††† оли парт≥¤ стане серед народу достатньо в≥домою, вона маЇ ≥н≥ц≥ювати всенародний референдум про прийн¤тт≥ Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї ¤к основну програму дл¤ подальшого розвитку ”крањни та водночас скликанн≥ з ц≥Їю метою установчих збор≥в. ƒо проведенн¤ референдуму л≥в≥ радикали мають ознайомити народ з його пунктами ≥ розТ¤снити мету кожного.

4. ††††††якщо Ђѕлан побудови ≥деальноњ державиї набере на референдум≥ б≥льш≥сть голос≥в Ђзаї, розпочати скликанн¤ установчих збор≥в. ƒо них також буде балотуватис¤ л≥ворадикальна парт≥¤. ” раз≥ затвердженн¤ плану, установч≥ збори приймають нов≥ конституц≥ю та кодекси, основан≥ на його ѕол≥тичн≥й програм≥ та базов≥ закони, що зобовТ¤жуть новообрану владу провести† реформи з —оц≥альноњ програми плану. ѕот≥м виконавчий орган установчих збор≥в орган≥зовуЇ вибори депутат≥в «аконодавчих збор≥в, √етьмана (ѕершоњ лед≥), ≥нших виборних посадових ос≥б за новою, безпарт≥йною системою. ѕодальше зд≥йсненн¤ кер≥вництва державою та вт≥ленн¤ Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї зд≥йснюватиме новообрана влада, ¤к≥й установч≥ збори передадуть своњ повноваженн¤.

5. ††††††¬иконавча влада зд≥йснюЇ економ≥чн≥ реформи, передбачен≥ прийн¤тими установчими зборами базовими законами. ¬она маЇ провести рев≥з≥ю серед населенн¤ ≥ внести до бази даних в≥домост≥ про майно, роботу, осв≥ту, с≥мейний та житловий стан ус≥х мешканц≥в ”крањни. ѕ≥сл¤ проведенн¤ рев≥з≥њ буде введено ц≥нов≥ меж≥, майновий максимум, безкоштовна норма жилплощ≥ та земл≥ дл¤ малого б≥знесу, тарифи орендноњ плати на надлишок земл≥ та надм≥рну жилплощу, норми зароб≥тних плат. ”с¤ земл¤, нерухом≥сть, велик≥ та середн≥ п≥дприЇмства, начальн≥, л≥кувальн≥, гральн≥, спортивн≥, розважальн≥, культурн≥ заклади та «ћ≤ без викупу перейдуть у власн≥сть держави. Ќа грош≥ та майно, що були набут≥ внасл≥док зайн¤тт¤ великим, середн≥м та шоу-б≥знесом, перебуванн¤ на державн≥й посад≥, буде накладене ст¤гненн¤, п≥сл¤ ¤кого у њх колишн≥х власник≥в маЇ залишитис¤ лише власн≥сть, варт≥сть ¤коњ буде дор≥внювати пТ¤тнадц¤ти прожитковим м≥н≥мумам. ѕерех≥д на Ївро та електронн≥ грош≥ буде зд≥йснюватис¤ пом≥рно, прот¤гом усього часу, на ¤кий розрахований Ђѕлан побудови ≥деальноњ державиї.

6. ††††††Ќац≥онал≥зован≥ п≥дприЇмства продовжать свою д≥¤льн≥сть ¤к самост≥йн≥ юридичн≥ особи ≠Ц субТЇкти господарюванн¤, братимуть участь у конкуренц≥њ, збут≥ та куп≥вл≥ товар≥в, але п≥д ч≥тким контролем держави. олишн≥й власник п≥дприЇмства отримаЇ право залишитис¤ в ньому ¤к звичайний прац≥вник. ѕ≥сл¤ нац≥онал≥зац≥њ на п≥дприЇмствах будуть проведен≥ вибори директор≥в та бригадир≥в. ѕрибуток п≥дприЇмств розпод≥л¤тиметьс¤ м≥ж персоналом та державним бюджетом.

7. ††††††ѕ≥сл¤ нац≥онал≥зац≥њ земл≥ та нерухомост≥ буде зроблено њњ перерозпод≥л. ¬елик≥ родини будуть переселенн¤ у велик≥ будинки, а њхн≥ колишн≥ власники ≠Ц у менш≥ помешканн¤, залежно в≥д к≥лькост≥ член≥в родин≥, стану здоровТ¤, м≥сц¤ проживанн¤ та норм житловоњ площ≥, призначених безоплатно на кожного. Ќадлишок земл≥ та житловоњ площ≥, вилучений п≥д час нац≥онал≥зац≥њ, здаватиметьс¤ в оренду кожному бажаючому, ¤кщо не буде таких, що за законом мають право отримати њњ безоплатно.

8. ††††††«д≥йснивши економ≥чн≥ реформи, ур¤д маЇ почати роботу над охороною здоровТ¤ та еколог≥Їю. “≥ реформи в цих галуз¤х (заборона тютюну, аборт≥в, встановленн¤ безкоштовного л≥куванн¤, сортуванн¤ см≥тт¤ по урнам ≥ т. п.), що не потребують особливо великих кошт≥в, будуть зд≥йснен≥ одразу. ≤нш≥ (вдосконаленн¤ очисних споруд на фабриках, заводах, перех≥д на альтернативн≥ види палива та еколог≥чного транспорту, встановленн¤ нов≥тнього медичного обладнанн¤, буд≥вництво см≥ттЇпереробних завод≥в тощо будуть зд≥йснюватис¤ поступово, в залежност≥ в≥д на¤вност≥ необх≥дних кошт≥в.

9. ††††††Ѕ≥льш≥сть осв≥тн≥х реформ, перех≥д в≥д в≥ковоњ до осв≥тньоњ форми визначенн¤ д≥Їздатност≥, паспортизац≥ю школ¤р≥в та переоформленн¤ оп≥ки над ними на навчальний заклад зд≥йснити у ближчий час в≥д набутт¤ чинност≥ в≥дпов≥дних базових закон≥в. ¬веденн¤ електронних паспорт≥в буде вводитись поступово, ≥з розвитком науково-техн≥чного прогресу. ѕитанн¤ про виплату стипенд≥њ та утриманн¤ д≥тей розгл¤датимутьс¤ поступово з переоформленн¤м оп≥ки залежно в≥д на¤вност≥ у держав≥ достатн≥х на це грошей. Ќаука ф≥нансуватиметьс¤ за чергою; першими ≥нвестиц≥њ отримають т≥ науков≥ проекти, ¤к≥ будуть дл¤ держави та народу найб≥льш потр≥бними.

10. †††¬с≥ ≥нш≥ реформи потр≥бно провести у час д≥њ Ђѕлану побудови ≥деальноњ державиї в залежност≥ в≥д на¤вност≥ в≥дпов≥дних кошт≥в. ƒетальн≥ше пор¤док проведенн¤ реформ встановлюватиметьс¤ законами та виконавчою владою. ” тому раз≥, ¤кщо до к≥нц¤ строку план не буде виконаний у повн≥й м≥р≥ або виконанн¤ де¤ких пункт≥в цього плану суттЇво пог≥ршили становище людей, на зас≥данн≥ «аконодавчих збор≥в буде запропоновано корективи до нього. ƒостроково скасувати або зм≥нити Ђѕлан побудови ≥деальноњ державиї матиме право лише всеукрањнський законодавчий референдум, призначений √енеральним народним трибуном, ¤кий маЇ дл¤ цього з≥брати два м≥льйони п≥дпис≥в, або народною ≥н≥ц≥ативою шл¤хом з≥бранн¤ пТ¤ти м≥льйон≥в п≥дпис≥в.