Ностальгія

В далечінь лелеки клином відліта,

А за ними старії добрії літа.

З смутком й ностальгією згадую я їх.

Повернутись хочеться знов мені до них.

Згадую село своє, хатину і став.

Згадую, як у житті вперше покохав.

Ні, то не захоплення я відчув дитяче,

А шалене почуття, від якого плачуть

І на неймовірні чинки люди йдуть,

Щастя щоб з коханими для себе здобуть.

Згадую, як я без неї сильно сумував

І радів, коли до неї в гості приїжджав.

Згадую, як добре разом проводили час.

Я вважав, що жодна сила не розлучить нас.

Тижні так минали, місяці, літа.

З часом погасали мої почуття.

Залишились в пам’яті тільки ті пісні,

Що коханій дівчині заспівать хотів.

Навесні лелеки повернуться знов,

Та не повернути вже мою любов.