Ностальгия после развода

Выйди на балкон,

Посмотри в окно.

Я тебя, как прежде, ожидаю.

Почему судьбой

Разлучить с тобой

Было суждено меня, не знаю.

 

Помню я сейчас:

Было всё у нас ­–

Дом, семья, работа, много счастья,

Только меж забот,

Жизненных хлопот

Стали мы чужими в одночасье.

 

Под окном стою,

С далека смотрю,

Как опять из дома ты выходишь.

Я тебя люблю,

Мысленно молю:

«Оглянись». С ума меня ты сводишь.

 

Знаем мы с тобой:

Горе и любовь

Часто прекращаются с годами.

Может быть пройдёт,

В прошлое уйдёт

То, что было раньше между нами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ностальгія після розлучення

Вийди на балкон,

Виглянь у вікно.

Знову я тебе все виглядаю.

У невдалий час

Розлучила нас

Доля, а для чого, я не знаю.

 

Стоячи, згадав:

Все з тобою мав ­–

Дім, сім’я, робота, щастя повно,

Тільки між турбот,

Побуту хлопот

Стали ми чужими поступово.

 

Під вікном стою,

Здалеку дивлюсь,

Як із дому знову ти виходиш.

Я тебе люблю,

Подумки молю:

«Озернися». З розуму ти зводиш.

 

Нам відомо двом:

Горе і любов

Часто припиняються з роками.

Може під кінець

Зійде нанівець

Те, що колись було поміж нами.

 

Hosted by uCoz